Адамович О.П., Кальчук В.М., Паска І.Р. Спалах епідемічного паротиту в організованому колективі.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 182–183.

В останні роки спостерігається деяка тенденція до зниження захворюваності на епідемічний паротит. Так, на епідемічний паротит серед всього населення України у 2006 р. хворіло 3726 осіб, у 2007 р. – 2920 осіб, в т.ч. серед дорослого населення за 11 місяців у 2006 р. хворіло 1388 осіб, за 11 місяців 2007 р. – 1154 особи. Незважаючи на таку загальну тенденцію, подекуди виникають групові спалахи цього захворювання.

Ми спостерігали спалах епідемічного паротиту в організованому колективі. П’ятеро молодих чоловіків віком від 18 до 21 року поступили в комунальну інфекційну клінічну лікарню м. Львова протягом 15 днів. Хоча епідемічний паротит належить до керованих інфекцій, жоден із захворілих не був щеплений у 15 річному віці відповідно до календаря щеплень. Серед хворих середньотяжка форма хвороби виявлена у 4 осіб, важка – у одного. Хвороба супроводжувалася помірним або вираженим інтоксикаційним синдромом у всіх пацієнтів. Пальпаторно, а також під час ультразвукової діагностики відмічалось збільшення привушних слинних залоз. У всіх хворих відмічалися явища панкреатиту (клінічні прояви, збільшення рівня амілази крові та набряк підшлункової залози, виявлений при УЗД). У одного хворого розвинувся орхіт.

Звертає на себе увагу, що серед захворілих явища панкреатиту спостерігалися у всіх осіб, що значно перевищує показники частоти панкреатиту при епідемічному паротиті, які наведені в літературі, і вказує на необхідність проведення ретельних клініко-лабораторних обстежень для вчасного виявлення ураження підшлункової залози.

Даний груповий спалах зумовлений відсутністю повноцінного поствакцинального імунітету внаслідок грубих відхилень від календаря щеплень. На жаль, в останні роки все частіше в засобах масової інформації лунають необґрунтовані твердження про недоцільність ревакцинацій при деяких дитячих інфекційних хворобах, шкідливість вакцин і т.п. Вважаємо, що такі дискусії доцільно проводити виключно в колі спеціалістів на серйозному фаховому рівні з використанням найновіших досягнень світової науки.