Сучасні аспекти військової медицини. – 2010. – Вип. 15. – С. 88–90.
На перебіг інфекційного процесу при Лайм-бореліозі (ЛБ) великою мірою впливає крім вірулентності збудника та його інфікуючої дози характер природженого та адаптивного імунного нагляду організму.
Читати далі...Гепатологія – 2010. – № 2. – С. 81–86.
Головний форум Європейської асоціації з вивчення печінки (EASL) цьогоріч відбувся у перлині центральної Європи, казковому Відні. На відміну від минулих конференцій, що презентували переважно результати чергових стадій попередньо анонсованих клінічних досліджень, цьогорічна зустріч змогла здивувати делегатів доповідями, що пропонують неочікувано новий погляд на традиційні проблеми гепатології. Оскільки деякі представлені на віденській конференції інновації у найближчі роки можуть радикально змінити існуючі стандарти ведення хворих на хронічний гепатит С, у нашому огляді ми вирішили основну увагу приділити саме цим повідомленням.
Читати далі...Гепатологія – 2010. – № 2. – С. 49–54.
Хронічний гепатит С (ХГС), залишається однією з найактуальніших проблем сучасної медицини у всьому світі. За даними ВООЗ приблизно 2% світової популяції на даний час інфіковані вірусом гепатиту С (ВГС). Єдиним ефективним методом лікування таких хворих є застосування препаратів ІФН-α. Проте даний вид терапії часто супроводжується численними негативними проявами, які ускладнюють та обмежують терапевтичні можливості.
Читати далі...Гепатологія – 2010. – № 1. – С. 21–27.
Сучасна клініко-патогенетична класифікація порушень обміну заліза (рис.1) виділяє дві основні форми сидерозу – гемосидероз (депозити гемосидерину накопичуються переважно у клітинах ретикуло-ендотеліальної системи) та гемохроматоз (гемосидерин накопичується переважно у гепатоцитах).
Читати далі...Практична медицина – 2010. – № 2 (том XVI). – С. 63–77.
УДК 661.36-002.12/.14
Ключові слова: жовтяниця надпечінкова, жовтяниця печінкова, жовтяниця підпечінкова, інфекційні хвороби
Жовтяниця – один із найяскравіших синдромів, що може домінувати в патології багатьох захворювань. Причини жовтяниці можуть бути різноманітні, але загальною ознакою є підвищений уміст жовчних пігментів у крові. За локалізацією патологічного процесу класифікують 3 групи жовтяниць: 1) надпечінкові – зумовлені посиленим синтезом білірубіну; 2) печінкові – виникають унаслідок ураження гепатоцитів і внутрішньо-печінкових жовчних ходів; 3) підпечінкові – спричинені порушенням зовнішньої секреторної функції печінки (рис.1).
Рису...
Сучасні інфекції. – 2010. – № 3. – С. 87–91.
УДК: 616.988.21-07
Сказ на сьогоднішній день залишається важливою медичною та соціально-економічною проблемою, яка за оцінками ВООЗ, за нанесеними економічними збитками серед інфекційних хвороб займає 5-те місце.
Гепатологія – 2010. – № 2. – C. 29–36.
З вірусним ураженням печінки пов’язана одна з найпоширеніших злоякісних пухлин – гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК). За даними ВООЗ (2000), у світі щорічно хворіє 560 000 чоловік, з яких 98,2% вмирає. Вважається, що перше місце серед етіологічних чинників ГЦК належить HBV [1].
HBV –...
Читати далі...Гепатологія – 2010. – № 1. – С. 13–20.
Початком етапу вивчення гепатиту Е вважають період з 1980 по 1983 рр. Група дослідників під керівництвом R.H. Purcell встановила нозоологічну самостійність гепатиту Е (1980р.) на підставі даних, отриманих в результаті проведення ретроспективного аналізу великого водного спалаху в Індії, який спостерігався в 1955 р. Пізніше М.С. Балаян з співавт. (1982р.) виявив вірусоподібні частинки у фекаліях хворого на вірусний гепатит Е і підтвердив самостійність даної нозологічної форми в героїчному досліді самозараження. У 1983 р. в Інституті Поліомієліту та вірусних енцефалітів Росія (Москва) М.С. Балаян опублікував повідомлення, в якому вперше описав HEV [1, 2, 3].
Читати далі...Сучасні інфекції. – 2010. – № 3. – С. 57–59.
УДК: 616.831.9-002-02:616.981.136]-07-08
Історія вивчення лістеріозу почалась з кінця дев’ятнадцятого сторіччя, коли Г. Гайем у Франції і Ф. Генле у Німеччині виявили грам-позитивні бактерії в секційному матеріалі померлих від хвороби, яка ретроспективно була розцінена як лістеріоз. У наступні роки різні дослідники описали збудника, що виділявся при обстеженні хворих тварин (переважно кроликів і морських свинок), які мали клінічні прояви сепсису і підвищений рівень моноцитів в крові. В 1940 році Д. Пірі запропонував для цього мікроорганізму назву L. monocytogenes. Довгий час лістеріоз був добре відомою хворобою у ветеринарній медицині. В людей хвороба рідко діагностувалась до 1950 р., але з того часу повідомлення з усього світу підтвердили роль лістерій у патології людини [4].
Практична медицина. – 2010. – № 1 (том XVI). – С. 77–83.
Повсюдне поширення, високий рівень захворюваності на хронічні хвороби печінки, тяжкість їх перебігу та особливості наслідків роблять дану проблему однією з найактуальніших в сучасній медицині. Особливістю даної патології є довготривалий латентний перебіг захворювання і пізня маніфестація так званих “печінкових” проявів хвороби.
Читати далі...