| Нозологія | Малярія | Токсемія, спричинена C. perfringens | Бабезіоз | Бартонельоз |
| Етіологія | 4 види збудника: Pl. falciparum, Pl. vivax, Pl. ovale і Pl. malariae | Грам-позитивні спороутворюючі анаероби – Clostridium | Найпростіші з роду Babesia: B. divergens і B. microti | Збудники – кокобацили (Bartonella bacilliformis) |
| Епідеміологія | Джерело і резервуар плазмодій – хвора людина чи паразитоносій; переносники – самиці комарів роду Аnopheles. Механізм передачі збудника трансмісивний, зрідка можливий парентеральний шлях чи інфікування під час пологів. Ендемічні осередки: Пд. й Пд.-Сх. Азія, Океанія, Центральна й Пд. Америка, тропічна й субтропічна Африка | C. perfringens рідко зумовлюють важкі інфекції (первинне інфікування матки, товстої кишки чи жовчних шляхів) | Переноситься переважно кліщами Ixodes ricinus і Haemaphysalis punctata. У Пн. Америці переноситься кліщем Ixodes scapularis. описані випадки після переливання крові | Трапляється лише у певних долинах Анд – у Перу, Еквадорі і Колумбії. Переносник – кровосисна муха Phlebotomus verrucarum |
| Патогенез | Анемія з одного боку зумовлена руйнуванням еритроцитів унаслідок розмноження в них збудників, з іншого – автоімунним гемолізом. Жовтяниця носить змішаний характер – за рахунок гемолітичного (основний) та паренхіматозного компонентів | α-токсин спричиняє внутрішньосудинний гемоліз і масивне ураження капілярів, руйнує тромбоцити і ушкоджує мітохондрії гепатоцитів | Характерним є гемоглобінурія, та гемолітична анемія – гемоліз через пряме ушкодження паразитами мембран еритроцитів | В печінці і селезінці відбувається фагоцитоз інфікованих еритроцитів |
| Ураження печінки | Уже в 1-й тиж хвороби збільшується і набуває щільної консистенції печінка. Поступово з’являється субіктеричність склер і шкіри. Під час тропічної малярії часто виникає токсичний гепатит, але функції печінки порушуються незначно | Швидко наростає субіктеричність склер, шкіри і печінкова недостатність | Функція печінки порушується незначно, переважає гемоліз | Ушкодження ретикулоендотеліальної системи вторинне; функція печінки порушується незначно |
| Прогноз | Прогноз сприятливий. Летальність ~1 % (злоякісні форми тропічної малярії та малярії у вагітних; у дітей – 5 %. Тропічна малярія – до 98 % | У ~1 % жінок після септичного аборту. Летальність ~100 % | Летальність ~1 %, частіше на фоні спленектомії | Летальність у гострій стадії – 50 %, у хронічній – менше ніж 1 % |
| Лабораторна діагностика | збільшується вміст непрямого білірубіну, помірно зростає АлАТ. У гемограмі – нормоцитарна анемія, ретикулоцитоз, лейкопенія з нейтропенією і відносним лімфоцитозом, ШОЕ збільшена | У крові виявляють гемолітичну анемію, підвищується вміст непрямого білірубіну і АлАТ | Підвищується вміст непрямого білірубіну, АлАТ частіше в нормі | Підвищується вміст непрямого білірубіну, АлАТ частіше в нормі |
