Задорожний А.М., Герасун Б.А. Особливості вегето-судинної дистонії у хворих на хронічний набутий токсоплазмоз.

Практична медицина.– 2006. – №3. – С. 62-64

Актуальність проблеми хронічного набутого токсоплазмозу зумовлена практично повсюдним поширенням збудника, високою частотою інфікування токсоплазмами (інфікованість населення по регіонах коливається від 20 до 90%), тривалим перебігом хвороби, що супроводжується частковою чи повною втратою працездатності. Актуальність проблеми токсоплазмозу набула особливого значення в умовах пандемії СНІД та поширення імунодефіцитних станів [2-5, 7-12].

Відомо, що латентні форми токсоплазмозної інфекції кількісно переважають над клінічно вираженими [6] і хвороба проявляється тільки у імуноскомпроментованих осіб. Безсимптомного носія цієї інфекції слід розцінювати як здорову людину, яка не потребує лікування. Однак, досить часто збудник інфекції виявляється у різних органах і тканинах, зокрема має тропність до нервових клітин [5, 6, 9]. Токсоплазми, проникнувши до нейрону, розмножуються в ньому з утворенням всередині нейрону псевдоцист [5, 10-12].

Виникають ураження нервової системи, які характеризуються значним клінічним поліморфізмом [5, 7, 10], а це часто створює діагностичні труднощі. Через поширеність інфекції у хворих із різними захворюваннями нервової системи часто виявляють позитивні імунологічні реакції, типові для токсоплазмозу, що призводить до гіпердіагностики [6]. Або ж, навпаки, хворих з клінічними проявами токсоплазмозу безрезультатно лікують від неврозу.

Метою нашого дослідження було обґрунтування принципів і розробка способів діагностики та лікування хронічного набутого токсоплазмозу з проявами вегето-судинної дистонії.

Для виявлення хворих на хронічний набутий токсоплазмоз обстежено 39 пацієнтів з вегето-судинною дистонією віком від 17 до 54 років (чоловіків – 8, жінок – 31). Для визначення інфікованості населення токсоплазмами обстежено 50 донорів крові.

Антитіла класу IgG до токсоплазм визначали методом імуно-ферментного аналізу (ІФА) з використанням тест-системи “Вектор – Бест”, за потребою застосовувалась полімеразна ланцюгова реакція.

Для визначення стану вегетативної нервової системи використовувалися анкети: “Опитувальник для визначення ознак вегетативних змін” та “Схема обстеження для виявлення ознак вегетативних порушень” (А.М.Вейн) [1].

З 50 обстежених донорів крові anti-Toxo IgG мали 26 чол. (52%), з них в 13 (26%) виявлено антитіла IgG в концентрації понад 100 МО/мл. У групі хворих з клінічними проявами вегето-судинної дистонії вміст антитіл у концентрації >100 МО/мл мали 17 із 39 обстежених (43%; р=0,0948), тобто наявна тенденція до більшої концентрації антитіл у хворих. Серед донорів крові не було осіб із вмістом anti-Toxo IgG понад 200 МО/мл, в той час як серед хворих з проявами ВСД їх було 5 (12,8%; р=0,0189). У 13 пацієнтів (33%) з вегето-судинною дистонією концентрація антитіл була меншою 50 МО/мл, що розцінюється як показник, який немає клінічного значення, а у решти – 26 (67%) пацієнтів anti – Toxo IgG визначались у межах від 50 до 200 МО/мл і більше.

З метою вивчення особливостей проявів ВСД хворі були розділені на дві групи: до першої групи увійшли хворі з негативним результатом та ті, в яких концентрація anti – Toxo IgG не перевищувала 100 МО/мл – 22 чоловіка; до другої – 17 хворих з концентрацією anti – Toxo IgG у межах від 100 до 200 і більше. Зіставлення особливостей клінічного перебігу проводили згідно “Опитувальника для визначення ознак вегетативних змін” та “Схеми обстеження для виявлення ознак вегетативних порушень”. У хворих обох груп найчастіше спостерігались приступоподібний біль голови відповідно 61,6% – 64.6%, наявність субфібрилітету 53,9% – 49,4%, підвищена тривожність, дратівливість 46,2% – 68,4%, погіршення самопочуття при зміні погоди 38,5% – 60,8%, погана переносимість холоду, спеки, духоти 38,5% – 57%, почервоніння обличчя при хвилюванні 38,5% – 26,6%, зміна забарвлення кистей, стоп 30,8% – 49,4%, наявність вегето-судинних кризів, мігреней 30,8% – 38% (таблиця 1).

Таблиця 1.  Спільні ознаки ВСД у хворих двох груп.

Виявлені зміни

І

(n=22)

ІI

(n=39)

Приступоподібний біль голови

61,6%

64,6%

Наявність субфібрилітету

53,9%

49,4%

Підвищена тривожність,
дратівливість

46,2%

68,4%

Погіршення самопочуття при
зміні погоди

38,5%

60,8%

Погана переносимість холоду,
спеки, духоти

38,5%

57%

Почервоніння обличчя при
хвилюванні

38,5%

26,6%

Зміна забарвлення кистей, стоп

30,8%

49,4%

Наявність вегетосудинних
кризів, мігреней

30,8%

38%

Тим не менше, у хворих другої групи вірогідно частіше (таблиця 2) виявляли лабільність серцевого ритму, швидку втомлюваність, порушення сну, блідість обличчя при хвилюванні, підвищену пітливість, порушення функції шлунково-кишкового тракту.

Таблиця 2. Частота виявлення деяких змін ВНС у обстежуваних хворих.

Виявлені зміни

І

(n=22)

ІI

(n=39)

р

Лабільність серцевого ритму

38,5%

76%

Р=0,0148

Швидка втомлюваність

23,1%

68,4%

Р=0,0033

Порушення сну

15,4%

57%

Р=0,006

Блідість обличчя при хвилюванні

15,4%

57%

Р=0,006

Порушення функції шлунково-кишкового тракту

7,7%

45,6%

Р=0,0073

Локальне підвищення пітливості

3.8%

57%

Р=0,0007

Порівнявши найбільш виражені зміни вегетативної нервової системи за “Опитувальником” та “Схемою” у пацієнтів обстежуваних груп, чітко визначаються особливості вегето-судинної дистонії у хворих з концентрацією anti-Toxo IgG більше 100 МО/мл (таблиця 2).

Виявлені відмінності досліджуваних показників у хворих обох груп є об’єктивним відображенням характеру та ступеня порушень з боку вегетативної нервової системи у відповідь на токсоплазмозну інвазію. Вони дозволяють визначити принципи діагностики, розробити систему комплексного етіопатогенетичного лікування ВСД при хронічному набутому токсоплазмозі та відкривають можливість ранньої діагностики, що буде сприяти не тільки підвищенню ефективності лікування, але й попередженню ускладнень та рецидивів.

Література

  1. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение /Под ред. А.М.Вейна. – М.: МИА, 2000. – 752 с.
  2. Грачева Л.И. Проблема токсоплазмоза //Педиатрия. – 1999. – №4. – С. 83-86.
  3. Жуманбаев К.А., Жуманбаева Г.К. Токсоплазмоз (клиника и диагностика) //Медицина и экология. – 1996. – №1. – С. 77-79.
  4. Иммуномодуляция токсоплазмином в лечении хронического токсоплазмоза /Ю.В.Лобзин, Н.А.Калинина, В.В.Васильев, К.А.Сысоев //Медицинская иммунология. – 2000. – Т. 2, №3. – С. 299-304.
  5. Казанцев А.П. Токсоплазмоз. – Л., 1985. – 168 с.
  6. Ковалева Н.М. Токсоплазмоз как оппортунистическая инфекция //Сучасні інфекції. – 2000. – №1. – С. 44-50.
  7. Лобзин Ю.В., Васильев В.В. Приобретенный токсоплазмоз: критерии диагностики и принципы лечения //Российский медицинский журнал. – 2001. – №2. – С. 43-45.
  8. Малый В.П., Кратенко И.С. СПИД-ассоциированные инфекции и инвазии – Харьков: Фолио, 2007. – 287с.
  9. 9. Оценка функционального состояния и работоспособности больных хроническим токсоплазмозом /Ю.В.Лобзин, Ю.И.Буланьков, А.П.Казанцев, В.В.Васильев //Военно-медицинский журнал. – 2001. – СССХХІІ, №2. – С. 57-62.
  10. 10. Токсоплазмоз /Под ред. Ю.В.Лобзина, А.Ф.Никитенко. –СПб., 1998. – 135 с.
  11. 11.  Beazley D.M., Egerman R.S. Toxoplasmosis // Semin. Perinatol. – 1998. – Vol. 22, №4. – P. 332-338.
  12. 12.  Remington J.S., MacLeod R. Toxoplasmosis. Infections Diseases (by Gorback – Barlett – Blacklow). – 1992. – P. 1328-1342.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТО-СУДИННОЇ ДИСТОНІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ НАБУТИЙ ТОКСОПЛАЗМОЗ
А.М.Задорожний, Б.А.Герасун

Проаналізовано стан вегетативної нервової системи у хворих з різною концентрацією у сироватці крові антитіл класу IgG до токсоплазм. Встановлено наявність клінічних особливостей ВСД у хворих з концентрацією anti-Toxo IgG більше 100 МО/мл. Отримані відмінності досліджуваних показників у хворих обох груп об’єктивно відображають характер та ступінь порушень вегетативної нервової системи, зумовлених токсоплазмозною інвазією.

Ключові слова: токсоплазмоз, вегето-судинна дистонія, anti-Toxo IgG.

ОСОБЕННОСТИ ВЕГЕТО-СОСУДИСТОЙ ДИСТОНИИ УБОЛЬНЫХ НА ХРОНИЧЕСКИЙ ПРИОБРЕТЁННЫЙ ТОКСОПЛАЗМОЗ
А.М.Задорожный, Б.А.Герасун

Проанализировано состояние вегетативной нервной системы у больных с разной концентрацией в сыворотке крови антител класса IgG к токсоплазмам. Установлено наличие клинических особенностей ВСД у больных с концентрацией anti-Toxo IgG больше 100 МО/мл. Полученные отличия обследованных показателей у больных обеих групп объективно отражают характер и степень нарушений вегетативной нервной системы, обусловленных токсоплазмной инвазией.

Ключевые слова: токсоплазмоз, вегето-сосудистая дистония, anti-Toxo IgG

FEATURES OF VASCULOVEGETATIVE DYSTONIA IN PATIENTS WITH CHRONIC TOXOPLASMOSIS
A.Zadorozhnyj, B.Herasun

State of vegetative nervous system was examined in the patients with different concentrations of anti-Toxo IgG antibodies. It was revealed that there are some clinical peculiarities of vasculovegetative dystonia in patients with the concentration of anti-Toxo IgG higher than 100 IU/ml. Received peculiarities of studied indices in patients of both groups objectively depict nature and degree of  vegetative nervous system disturbances, which were caused by toxoplasma invasion.

Key words: toxoplasmosis, vasculovegetative dystonia, anti- Toxo IgG.