Зінчук О.М. Особливості ураження суглобів при Лайм-бореліозі.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 288–290.

Метою дослідження було вивчення частоти і характеру ураження суглобів при ЛБ. Ми спостерігали 252 хворих на ЛБ, серед яких було 90 чоловіків і 162 жінки. Середній вік 46,3±0,96 років. При первинному огляді з’ясовувалися характер ураження суглобів, важкість перебігу, а також стадія хвороби. Специфічне підтвердження діагнозу передбачало визначення показників гуморального та клітинного імунітету до антигенів борелій. Гуморальний імунітет досліджували за допомогою ІФА. Клітинну сенсибілізацію визначали за синтезом фактору некрозу пухлин α (ФНП-α) у культурі лейкоцитів, стимульованій рекомбінантним антигеном борелій на твердій фазі. Вміст ФНП-α у надосадовій рідині визначався методом ІФА за допомогою комерційних тест-систем.

Лайм-артрит нами виявлений у 27 з 252 хворих на ЛБ (10,7 %). У всіх хворих, з ураженням суглобів в анамнезі було присмоктування кліщів. У 18 пацієнтів із ЛА попередньо спостерігалась еритема. ЛА виникав через 2–3 місяці від моменту зараження у 21 з 27 хворих (77,8%), у решти – через 6 і більше місяців. Нами встановлено, що у всіх хворих з еритемою тривалість періоду від присмоктування кліща до появи шкірних проявів становила 19,27±2,51 дня, а у хворих на еритемні форми з ознаками ЛА – тільки 10,08±2,54 (P<0,01). Це можна було б пояснити більшою вірулентністю та інвазивністю збудника, а відтак більшою схильністю до дисемінації з ураженням суглобів.

У 15 з 27 хворих (55,6 %) артрит характеризувався помірними або вираженими запальними явищами, у інших пацієнтів спостерігався артральгічний варіант ураження суглобів.

При артритичному варіанті ЛА у хворих крім болю об’єктивно визначались припухлість суглобів, синовіїт. Інтенсивність запальних змін частіше була помірною, ексудативний компонент незначний. Масивний синовіїт спостерігався у 2 хворих з ураженням колінного суглоба, проте суглобові болі у цих пацієнтів були мінімальними. При артральгічному варіанті пацієнтів турбував тільки біль, одномоментно уражались 1–3 суглоби, переважно великі і середні. Як у випадку артритичного варіанту ЛА, так і при артральгічному варіанті, основні ознаки хвороби були практично ідентичними: локалізація поблизу місця присмоктування кліща, частіше моноартрикулярний тип ураження. Переважно страждали великі і середні суглоби, спостерігався міальгічний синдром в ділянці ураженого суглоба (15 з 27 хворих), розвиток тендовагінітів (8 з 27 хворих). У 14 з 27 хворих (51,9 %) ЛА перебігав у вигляді моноартриту (артрит колінного суглоба – у 11, гомілковостопного – у 2, ліктьового – у 1). Моноартрит часто характеризувався асоційованістю з місцем присмоктування кліща (9 з 27 хворих). У 10 хворих спостерігався олігоартрит, як правило з поєднанням ураження колінних, кульшових і гомілковостопних суглобів. Поліартрит виявлено у 3 хворих.

Дослідження сенсибілізації до комплексу рекомбінантних антигенів різних геновидів борелій хворих на ЛБ (n=12) свідчило про статистично вищі показники підвищеної чутливості сповільненого типу (ПЧСТ) у хворих на хронічні форми ЛА, особливо у випадку резистентності до протимікробної терапії.

У науковій літературі відсутні систематизовані дані щодо частоти ураження суглобів при ЛБ в Україні. Виявлена нами частота ураження суглобів у хворих на ЛБ (10,7 %) узгоджується з даними, які спостерігалися у хворих в країнах Центральної Європи, що можна пояснити спільністю геновидів борелій. В європейських країнах ураження суглобів при ЛБ займає третє місце за частотою після мігруючої еритеми і нейробореліозу.