Зінчук О.М. Нейробореліоз в західному регіоні України: поширеність і клініко-патогенетичні особливості.

Український медичний альманах. – 2009. – №2. – С. 74–75.

Серед інфекційної патології все більшого значення набувають інфекційні хвороби, які перебігають з ураженням нервової системи. В структурі інфекційної захворюваності нейроінфекції є однією з основних причин смертності, а також інвалідизації серед населення, часто уражують людей найбільш продуктивного віку, а тому становлять важливу медико-соціальну проблему.
Доведена роль інфекційних агентів у розвитку багатьох запально-деструктивних станів центральної і периферичної нервової системи, в тому числі і з повільним тривалим перебігом. Одним з важливих етіологічних факторів ураження нервової системи є збудник хвороби Лайм-бореліозу – Borrelia Burgdorferi. З огляду на значну гетерогенність борелій в генетичному відношенні, спостерігається широка варіабельність клінічного перебігу ЛБ в різних регіонах [1].

Якщо в Північній Америці відносно частіше спостерігається ураження суглобів, то у європейських країнах переважає ураження шкіри та нервової системи. У Європі випадки захворювання частіше спричиняються двома геновидами B. Burgdorferi – B. afzelii та B. garinii. Саме останній геновид спричиняє нейробореліоз (НБ), оскільки йому більшою мірою притаманний нейротропізм. Дослідження останніх років свідчать, що НБ є найчастішим проявом підгострої і хронічної фази ЛБ і за сучасними науковими даними є найрозповсюдженішою трансмісивною нейроінфекцією в країнах північної півкулі, зокрема в Європі і Північний Америці [4]. Так, у Бельгії та Італії до половини випадків ЛБ перебігає з неврологічними проявами [5]. За умов півдня Швеції, де захворюваність на ЛБ сягає до 70 випадків на 100 тис. населення, НБ виявлено у 16 % хворих [6]. Частота уражень нервової системи при ЛБ у Кемеровській і Ленінградській областях (Росія), які є високоендемічними, складає відповідно 41,2 % і 36 % [2]. Наші попередні дослідження свідчать, що у 16,4 % пацієнтів неврологічних стаціонарів виявлено позитивні титри протибореліозних антитіл (у контрольній групі тільки у 5 %; Р<0,05) [3].

Метою дослідження було вивчення частоти і характеру ураження центральної і периферичної системи у хворих на ЛБ.

Матеріали і методи

Ми спостерігали 321 хворого на ЛБ, серед яких було 118 чоловіків і 203 жінки. Середній вік 46,3±0,83 років. При первинному огляді з’ясовувалися скарги хворого, епідеміологічний анамнез, об’єктивні дані, зокрема характер ураження нервової системи, важкість перебігу, а також стадія хвороби. Із 321 пацієнтів, які були під спостереженням, підтвердили факт присмоктування кліща 240 (74,8 %). Найвагомішою клінічною ознакою, на якій базувалася діагностика ЛБ, була мігруюча еритема (МЕ), яка нами виявлена у 285 хворих із 321, що склало 88,8 %. Для специфічного підтвердження діагнозу визначали IgM і (або) IgG в ІФА. Використовувалися сертифіковану в Україні тест-систему “Lyme-Best” ЗАО “Vector-Best” (Новосибірськ, Росія).

Результати досліджень та їх обговорення

Ураження нервової системи нами виявлені у 61 хворих з 321 (19 %). Із уражень нервової системи найчастіше спостерігалися полірадикулоневропатії із сенсорними і (або) моторними розладами – у 49 хворих із 321 хворих на ЛБ – 15,3 % (з них спінальна полірадикулоневропатія виявлена у 40 пацієнта і краніальна – у 9), енцефалопатія з інтелектуально-мнестичними порушеннями – у 8 (2,5 %), мононеврит – у 4 (1,2 %) і серозний менінгіт – у 2 (0,6 %) хворих. Астеновегетативний синдром спостерігався у 18 хворих (5,6 %).

image23

Тільки у 39 пацієнтів із 61 (63,9 %), у яких виявлені неврологічні розлади, попередньо спостерігалася МЕ. У решти 22 хворих спостерігалися безеритемні форми хвороби, що певною мірою ускладнювало діагностику. У випадку безеритемних форм діагноз ЛБ у всіх хворих підтверджений виявленням протибореліозних антитіл класів М і (або) G.

Спінальна полірадикулонейропатія супроводжувалася корінцевими болями різної інтенсивності у 24 із 49 пацієнтів, частіше в поперековому відділі, які посилювалися в нічний час. Чітка кореляція локалізації болів з місцем присмоктування кліща спостерігалася у 16 пацієнтів. У 6-х хворих болі були дуже інтенсивними, не зменшувалися після застосування нестероїдних протизапальних засобів, анальгетиків, які призначалися на догоспітальному етапі. Тільки застосування адекватної антибіотикотерапії (доксициклін, бензилпеніцилін, цефалоспорини третьої генерації) значно зменшувало больовий синдром в перші 2–3 доби і призводило до повного одужання протягом 15–20 днів. У 26 хворих із 32 (81,3 %) спостерігалися слабість і парестезії в нижніх кінцівках, а у 13 – зниження сухожилкових рефлексів.

Наводимо витяг з історії хвороби:

Хворий К, 54 роки 30 вересня 2005 року помітив присмоктування кліща в підколінній ямці лівої ноги. В той же день пацієнт самостійно видалив кліща. Еритеми не було. Через два тижні у пацієнта виникли інтенсивні радикулярні болі пекучого і колючого характеру в попереку, слабкість, затерпання, парестезії нижніх кінцівок. Болі були настільки інтенсивні, що хворий був госпіталізований у неврологічне відділення лікарні швидкої допомоги з діагнозом попереково-крижовий радикуліт. Проведена протягом тижня інтенсивна протизапальна і знеболююча терапія була безуспішною. З огляду на факт присмоктування кліща в анамнезі пацієнт був прокунсультований інфекціоністом і переведений в інфекційну клініку з діагнозом Лайм-бореліоз, гостра безеритемна форма. Гострий полірадикулоневрит. При об’єктивному огляді виявлено зниження сухожилкових рефлексів на нижніх кінцівках, розлади чутливості за поліневритичним типом. Загальний аналіз крові: Ер. 4,4 х 1012/л; Нв. 134 г/л; лейк. 8,8 х 109/л, е. 3%, п. 9%, с. 61%, лімф. 21%, мон. 6%; ШОЕ 20 мм/год, тромб. 254 х 109/л. Призначене протимікробне лікування: юнідокс по 0,1 два рази на день протягом 21 доби. На третій день проведеної протимікробної терапії болі різко зменшилися і на 5 день зникли. Слабість, затерпання і парестезії в нижніх кінцівках утримувалися ще проти 2-х тижнів. Результати серологічного дослідження: ІФА (21.10.05) – виявлено протибореліозні антитіла класу IgM (КС=2,17); нРІФ (25.10.05) – виявлено антитіла класу IgM в титрі 1:64.

У даному випадку визначальними у постановці діагнозу були дані епідеміологічного анамнезу, що дозволило призначити адекватну протимікробну терапію.

У чотирьох хворих із шести, у яких діагностована краніальна полірадикулонейропатія, виявлено парез лицевого нерва, причому у одного ураження було двобічним. У двох хворих спостерігався парез відвідного нерва, що було причиною двоїння в очах і порушення конвергенції очних яблук.

Нами обстежено 11 пацієнтів з менінгеальним синдромом з метою активного виявлення безеритемних форм нейробореліозу (НБ). Серологічне обстеження цих хворих проводилося у два етапи. Спершу визначали протибореліозні антитіла класів IgM та IgG в сироватці крові. Пацієнтам з позитивними та сумнівними результатами проводився другий етап досліджень – індикація протибореліозних антитіл паралельно в лікворі та сироватці крові з визначенням їх співвідношення – ліквор-сироваткового індексу (ЛСІ). У 2-х з 11 хворих у сироватці виявлені антитіла до борелій у концентрації, що має діагностичне значення. В обох пацієнтів у лікворі виявлені аналогічні антитіла, однак тільки в одного з них концентрація підоболонкових антитіл класу IgG була більшою, ніж у сироватці крові і ЛСІ склав 5,71 (використовувалася ІФА тест-система IDEIA Lyme Neuroborreliosis фірми “DACO”, Данія), що дозволило підтвердити діагноз НБ і призначити адекватне лікування з позитивним ефектом.

Висновки

  1. У 19 % хворих на Лайм-бореліоз виявлені ураження нервової системи, Найчастіше діагностується полірадикулонейропатія (15,3 %).
  2. Для діагностики безеритемних форм нейробореліозу велике значення мають дані епідеміологічного анамнезу і результати специфічної лабораторної діагностики.
  3. Індикація специфічних антитіл класу IgM та IgG паралельно в лікворі та сироватці крові з визначенням їх співвідношення – ліквор-сироваткового індексу є інформативним та доступним методом для діагностики нейробореліозу.

Список літератури

  1. Возіанова Ж.І. Хвороба Лайма // Інфекційні і паразитарні хвороби, Т. 2. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 201–215.
  2. Головин В.И., Лобзин Ю.В., Поляков И.А., Громыко Ю.Н., Козлов С.С. Нейроборрелиоз в Северо-Западном регионе России // Вестн. практ. неврол. – 1999. – № 5 – С. 48–54.
  3. Зінчук О.М. Виявлення Лайм-бореліозу серед хворих на неврологічні розлади // Практ. медицина. – 2007. – № 1. – С. 68–71.
  4. Ljоstad U., Henriksen T.H. Management of neuroborreliosis in European adult patients // Acta Neurol. Scand. Suppl. – 2008 – V. 188. P. 22–22.
  5. Machurot P.Y., Fumal A., Sadzot B. Neuroborreliosis // Rev. Med. Liege. – 2001. – V. 56, N 1. – P. 11–16.
  6. Ornstein K., Berglund J., Nilsson I. et al. Characterization of Lyme borreliosis isolates from patients with erythemamigrans and neuroborreliosis in southern Sweden // J. Clin. Microbiol. – 2001. – V. 39, N 4. – P.1294–1298.

Резюме

О.М. Зінчук
НЕЙРОБОРЕЛІОЗ В ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ: ПОШИРЕНІСТЬ І КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

У статті проаналізовано частоту і характер ураження нервової системи у хворих на Лайм-бореліоз. Ураження нервової системи виявлені у 19 % хворих. Найчастіше діагностується полірадикулонейропатія (15,3%). Стверджується, що для діагностики безеритемних форм нейробореліозу велике значення мають дані епідеміологічного анамнезу і результати специфічної лабораторної діагностики. Індикація специфічних антитіл класу IgM та IgG паралельно в лікворі та сироватці крові з визначенням їх співвідношення – ліквор-сороваткового індексу є інформативним та доступним методом для діагностики нейробореліозу.

Ключові слова: бореліоз, нейробореліоз, хвороба Лайма, нервова система, кліщі, еритема, запалення.

Резюме

А.Н. Зинчук
НЕЙРОБОРРЕЛИОЗ В ЗАПАДНОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ: РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ И КЛІНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ

В статье проанализирована частота и характер поражений нервной системы у больных Лайм-боррелиозом. Поражение нервной системы выявлены в 19 % больных. Наиболее часто диагностируется полирадикулонейропатия (15,3%). Утверждается, что для диагностики безэритемных форм нейроборрелиоза большое значение имеют данные эпидемиологического анамнеза и результаты специфической лабораторной диагностики. Индикация специфических антител класса IgМ и IgG параллельно в ликворе и сыворотке крови с определением их соотношения – ликвор-совороточного индекса является информативным и доступным методом для диагностики нейроборрелиоза.

Ключевые слова: боррелиоз, нейроборрелиоз, болезнь Лайма, нервная система, клещи, воспаление.

Summary

А.N. Zinchuk
NEUROBORRELIOSIS IN THE WESTERN REGION OF UKRAINE: DISTRIBUTION AND PECULIARITIES OF MANIFESTATION AND PATHOGENESIS.

We aimed to establish the frequency and the character of nervous system impairment in patients with Lyme-borreliosis. Nervous system involvement was revealed in 19 % of cases. Polyneuropathy was the most often diagnosed (15,3 %) disorder. It’s asserted, that for diagnosis of nonerythematous forms of neuroborreliosis the most important are the data of epidemiology and the result of the laboratory investigations. Detection of specific antibodies (IgM and IgG) in CSF and blood simultaneously with determination of their ratio – CSF/blood index is informative and available method in diagnosis of neuroborreliosis.

Key words: borreliosis, neuroborreliosis, Lyme disease, nervous system, tickborne, erythema, inflammation.