Волкова О.О., Кіселик І.О., Кіцера Н.З. Лептоспіроз та енцефалопатія: особливості клініки та патогенезу.

Медицина транспорту. – 2005. – Київ. – № 1 – С. 96–98.

Незважаючи на очевидний прогрес в розвитку інфектології, проблеми діагностики та лікування деяких захворювань надалі залишаються актуальними [1,2]. На особливу увагу заслуговують зоонозні захворювання, до яких відноситься і лептоспіроз (Лс) [9,14,23]. В Україні епідеміологічна ситуація з Лс досить напружена [3]. Так, у 2002 році, в середньому по Україні, показник захворюваності на Лс склав 1,45 на 100 тис. населення, але в деяких областях він був значно вищим: в Київській області – 3,6 на 100 тис. населення, в Кіровоградській – 4,29 на 100 тис. населення, в Миколаївській – 3,74 на 100 тис. населення, в Чернівецькій – 4,18 на 100 тис. населення та в Чернігівській – 3,56 на 100 тис. населення [8].

Етіологічна структура Лс в Україні загалом та в Львівській області, зокрема, представлена лептоспірами 10-ти серогруп: L.grippotyphosa, L.icterohaemorrhagiae, L.tarassovi, L.canicola, L.hebdomadis, L.pomona, L.bataviae, L.australis, L.autumnalis, L.javanica [3,6,8]. Згідно даних літературних джерел, найчастіше виражена клінічна картина Лс спричиняється L.icterohaemorrhagiae [12,17]. Існує залежність між важкістю клінічного перебігу та серогрупою збудника. Летальні випадки найчастіше спостерігаються при іктерогеморагічному Лc. Випадки Лс, викликані L.bataviae, по важкості наближаються до іктерогеморагічного Лс [11].

Лс часто ускладнюється поліорганною недостатністю, яка і є найчастішою причиною смерті пацієнтів [13,16,21]. Можливе також селективне ураження однієї з систем організму, при якому ризик летальності не стає нижчим.

Серед ускладнень з боку ЦНС провідне місце займає менінгіт [14,20,22]. Також описані випадки енцефаліту, енцефаломієлопатії, ураження черепних нервів, порушення функції мозочку [23]. Проте, ще одним серйозним ускладненням з боку ЦНС є енцефалопатія, яка може бути як наслідком перенесеного менінгіту так і супроводжувати нирково-печінкову недостатність [10,18,23].

Енцефалопатія (encephalopathia; грецьк. ”enkephalos” головний мозок, грецьк. “pathoth” страждання, хвороба) – дифузне дрібновогнищеве ураження головного мозку дистрофічного характеру, обумовлене різноманітними захворюваннями та патологічними станами [5].

Універсальними патогенетичними ланками розвитку Еп, в тому числі і при Лс, є: гіпоксія головного мозку; венозне повнокров’я; порушення кровообігу ГМ; підвищення проникності судин ГМ; порушення різних видів обміну речовин, найчастіше білкового та ліпідного, з відповідним накопиченням продуктів розпаду та їх токсичним впливом на ГМ. В розвитку Еп при Лс важливу роль також відіграють запальний та судинний компоненти, які виникають у відповідь на безпосередній вплив збудника та індуковані ним алергічні реакції сповільненого та негайного типів [11,14,19].

Патоморфологічні характеристики Еп в більшості випадків формуються на мікроскопічному рівні, але часом виникають значно сильніше виражені зміни [8]. Відмічаються явища стазу в дрібних венах, інколи дрібні крововиливи на фоні повнокров’я оболонок мозку, також розширюються і периваскулярні простори. В нейронах відбуваються дегенеративні зміни, набухання, загальне зменшення числа нейронів. Також виявляють фрагментацію мієлінових оболонок та вогнища демієлінізації.

Серед клінічних ознак Еп домінують загальні прояви: порушення свідомості, інтелекту, рухової сфери. Розлади свідомості та інтелектуальних функцій починаються з розсіяності, утрудненого мислення, надалі з’являються порушення пам’яті та концентрації уваги, делірій та галюцинації. Сонливість, ступор та кома завершують природній розвиток метаболічних Еп [21,23].

Ураження рухової сфери характеризується виникненням генералізованої м’язової слабості без локальних наголосів. Часто виникає ізольоване, невпорядковане, дифузне м’язове посмикування. Можуть спостерігатися також будь-які типи епілептиформних припадків. Найчастіше зустрічаються не вогнищеві, генералізовані припадки, які можуть виникати і перед порушенням психічної та поведінкової сфери. Також, окрім судом, виникають мимовільні рухи на фоні зміненої психіки. Прикладом є астериксис – печінковий тремор, флепінг-тремор, плескаючий тремор [8], проявами якого є поява швидких згинально-розгинальних рухів при витягуванні вперед кистей рук [9].

При Еп ступінь вираженості пригнічення свідомості може визначатися згідно шкали Глазго (Таблиця 1) Сумуються результати трьох функціональних проб – відкривання очей, словесні відповіді, рухова активність. Результат оцінюють після підрахування суми балів. Відзначається прямопропорційна залежність: чим більша сума балів, тим кращий стан хворого [6]. У 1992 році Міжнародною асоціацією, що займається вивченням захворювань печінки до наведеної кла-сифікації було додано ще одну стадію Еп: нульову, так звану, субклінічну (Таблиця 2). Під час рутинного обстеження хворого в цій стадії зміни не виявляються. Можливі порушення при виконанні звичайної роботи, зниження здатності до водіння автотранспорту. Крім того, можна виявити такі рухові порушення: патологічне виконання тестів чисел та ліній [6].

Таблиця 1. Шкала Глазго для оцінки ступеню пригнічення свідомості.

Таблиця 2. Стадії печінкової енцефалопатії.

Основним в діагностиці Еп є дані клінічного обстеження, до яких належить використання психометричних функціональних тестів (наприклад тест зв’язування чисел, виходу з лабіринту) [5,7]. За допомогою цих тестів вдається розпізнати латентну Еп. Серед інструментальних методів обстеження важливе місце посідає електроенцефалографія (ЕЕГ). Що стосується лабораторних даних, то ні функціональні печінкові проби, ні часто підвищена концентрація аміаку в плазмі не корелюють зі ступенем важкості Еп [5].

Отже, енцефалопатія при лептоспірозі є одним із найактуальніших ускладнень, яка є проявом печінково-ниркової недостатності, характеризується поліморфізмом клінічних ознак та супроводжує найважчі випадки Лс, що часто закінчуються летально.

Список літератури

1. Васильєва Н.А. Клініка та лабораторна діагностика лептоспірозу. // Інфекційні хвороби.—1997.- №2.—с.42-47.
2. Матяш В.И. Клиническое применение ультрафильтрации крови у больных лептоспирозом с острой недостаточностью почек и печени.// Лікарська справа.—2000.- №2.—с.82-86.
3. Возіанова Ж.І., Шкурба А.В., Корчинський М.Ч., Печінка А.М. Диференційна діагностика жовтяниць.—Киів.—2002.—28с.
4. Петровский Б.В. Большая Медицинская Энциклопедия. Том 28. –Москва “Советская енцеклопедия”.—1986.—с.257-258.
5. Видерхольт В.К. Лечение нервных болезней.— М.— Медицина.— 1984. — 560с.
6. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутрених органов. Том 1.— М.— Медицинская литература. —2002.—562с.
7. Бобильова О.О., Бережнов С.П., Мухарська Л.М., Падченко А.П., Ситенко М.А. Актуальність проблеми інфекційної захворюваності // Сучасні інфекції. — №1. — 2003.— с.4-13.
8. Бернасовская Е.П., Угрюмов Б.Л., Вовк А.Д. и др. Лептоспироз. — К.: Здоровья. — 1989.—152с.
9. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчних путей.— Москва.— ГЭОТАР МЕДИЦИНА .—1999.—860с.
10. Березовская З.Б., Мищук И.И., Оссовская А.Б. и др. Некоторые особенности течения и лечения тяжелых форм лептоспироза.//Лікарська справа .—1994.- №2.—с.84-85
11. Мельник Г.В., Жукова Л.И. Особенности поражения печени при лептоспирозе.// Эпидемиология и инфекционные болезни. — №3.— 2001.— C. 41-44.
12. Rathinam SR., Namperumalsamy P. Leptospirosis.// Ocular Immunology and Inflammation.-7(2):109-118.- 1999 Jun.
13. Singh SS., Vijayachari P., Sinha A., Sugunan AP., Rasheed MA., Sehgal SC. Clinico-epidemiological study of hospitalized cases of severe leptospirosis.// Indian Journal of Medical Research.- 109:94-99.—1999.-Mar.
14. Fuchs W., Wolber T., Woss E., Neyer U., Drexel H. Leptospirosis (Weil’s syndrome) with renal failure, severe jaundice, disseminated hemorrhages and xanthopsia.//Schweizerische Medizinische Wochenschrift. Journal Suisse de Medecine.– 129(22):847-50, 1999 Jun.
15. Bouree P., Benoist L., Perolat P. Epidemiologic and clinical study of leptospirosis in Bourail.//Bulletin de la Societe de Pathologie Exotique.- 92(1):51-55, 1999 Feb.
16. Suarez Hernandez M., Martinez Sanchez R., Posada Fernandez PE., Vidal Garcia I., Bravo Fleites F., Sanchez Sibello A. Human leptospirosis outbreak in the district of Ciego de Avila, Cuba.//Revista Da Sociedade Brasileira de Medicina Tropical.-32(1):13-8, 1999 Jan-Feb.
17. Jurczyk K., Szulc M. A case of meningitis and uveitis caused by Spirochetes of the genus Leptospira.// Przeglad Epidemiologiczny.– 52(3):317-20, 1998.
18. Viviani M. ,Berlot G., Poldini F., Silvestri L., Sabadini D., Dezzoni R. Institution. Leptospirosis. Description of a clinical case and review of the literature.//Minerva Anestesiologica.- 64(10):465-9, 1998 Oct.
19. Noone J. Diagnosis and treatment of leptospirosis in the primary care setting.// Nurse Practitioner. 23(5):62-4, 66, 68 passim, 1998 May.
20. Yang CW., Pan MJ., Wu MS., Chen YM., Tsen YT., Lin CL., Wu CH., Huang CC. Leptospirosis: an ignored cause of acute renal failure in Taiwan.// American Journal of Kidney Diseases. 30(6):840-5, 1997 Dec.
21. Perrocheau A., Perolat P. Epidemiology of leptospirosis in New Caledonia (South Pacific): a one-year survey.// European Journal of Epidemiology. 13(2):161-7, 1997 Feb.
22. Vieira A., Barros MS., Valente C., Trindade L., Faria MJ., Freitas F. Human leptospirosis. A short review concerning a caseload. // Acta Medica Portuguesa. 12(12):331-40, 1999 Dec.
23. Rajajee S.,Shankar J., Dhattatri L. Pediatric presentations of leptospirosis.// Indian J Pediatr.—2002.–№69(10).—р.851-853.

Резюме

В статье описаны особенности этиологической структуры лептоспироза на территории Украины, основы патогенеза, клиники и классификации энцефалопатий при данном заболевании.