Зінчук О.М. Герасун Б.А., Луговской Е.Н., Річняк Т.Г. Лайм-бореліоз у Львівській області: спроба еколого-епідеміологічного аналізу.

Сучасні інфекції. – 2004. – № 3. – С. 44–48.

Лайм-бореліоз (ЛБ) – ендемічна зоонозна хвороба, яка широко поширена в лісовій та лісостеповій зоні північної півкулі і є серйозною медико-біологічною проблемою з огляду на схильність до хронізації, несприятливих наслідків [2; 4; 5; 7]. Починаючи з 90-х років ХХ сторіччя захворюваність на ЛБ значно зросла у східноєвропейському регіоні, в тому числі і в Україні. Показники захворюваності  у західному регіоні України в цілому, і у Львівській області зокрема, значно випереджають середні загальнодержавні показники. Так, у 2003 році захворюваність на ЛБ у Львівській області склала 1,0 на 100 тис. населення проти 0,43 на 100 тис. в Україні. На Львівщині з її великими лісовими масивами, часто з густим підліском, сформовані стійкі ендемічні ландшафтні зони зі значною концентрацією переносників хвороби – іксодових кліщів, а у прилеглих до них населених пунктах почастішали випадки захворювання.

Матеріали та методи

Узагальнено епідеміологічні закономірності 112 випадків ЛБ, які зареєстровані в 2000-2003 роках у Львівській області. Діагноз був підтверджений з огляду на епідеміологічні, клінічні та лабораторні дані: факт присмоктування кліщів, наявність мігруючої еритеми та інших характерних ознак, результати серологічного дослідження. Серед захворілих було 40 чоловіків, 62 жінки та 10 дітей. Вікова структура серед дорослих була наступна: 15-20 років – 4 хворих, 21-30 – 14, 31-40 – 18, 41-50 – 28, 51-60 – 17 і понад 60 років – 21 хворий.

Для вивчення епідеміологічних закономірностей ЛБ проводилося визначення рівня антитіл до B. burgdorferi серед населення області (107 здорових донорів крові). З метою визначення частоти інфікування бореліями представників професійних груп з високим ризиком інфікування бореліями вивчався рівень специфічних антитіл у працівників лісництв області (98 чоловік). Результати сероепідеміологічних досліджень проаналізовано з врахуванням загальновизнаної ландшафтно-географічної характеристики регіонів області [3]. Ми виходили з того, що територію Львівщини за ландшафтними характеристиками можна вважати інтегративною моделлю для ширших нозогеографічних узагальнень, оскільки тут представлена більшість ландшафтно-географічних зон східноєвропейського регіону (рис. 1).

mapa

Рис. 1. Частота заражень ЛБ у районах Львівської області і кількість виявлених у 2000-2003 роках ензоотичних територій.

Для специфічного підтвердження діагнозу ЛБ і сероепідеміологічних досліджень проводилося виявлення специфічних антитіл класу IgM та IgG в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). Використовувалися тест-системи “Боррелиоз-ИФА” науково-виробничої фірми “Helix”  (СПБ, Росія), “Lyme-Best” ЗАО “Vector-Best” (Новосибірськ, Росія) та “Lyme IgG ELISA” фірми “Diagnostic Automation Inc” (США). Для підтвердження  діагнозу ЛБ нами також враховувалися результати досліджень сироваток в непрямій реакції імунофлюоресценції (нРІФ), які проводилися на базі лабораторії трансмісивних вірусних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України з використанням полівалентного кон’югату і корпускулярного антигену, виготовленого в НДІЕМ ім. М.Ф. Гамалеї РАМН (Москва) [1].

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз захворюваності на ЛБ свідчить, що переважна більшість випадків хвороби були місцевого походження. У трьох пацієнтів присмоктування кліщів відбулося при відвідуванні інших країн – Чехії та Польщі. Більшість зареєстрованих хворих були жителями міст – 90 осіб (80,4 %). Із них більшість (49 пацієнтів) – жителі м. Львова. Серед захворілих львів’ян 10 чоловік заразилися за умов міста, коли присмоктування кліщів відбулося при відвідуванні міських парків і зелених насаджень, ще 16 заразилися в приміській зоні (лісові масиви Брюхович, Винник, Рясне – відповідно 9, 5 і 2 хворих), решта (26 пацієнтів) заразилися при відвідуванні сільської місцевості. Серед всіх жителів області тільки 14 чоловік заразилися в містах,  всі ж інші – за межами міст. Найчастіше при відвідуванні лісу для збирання грибів, ягід, заготівлі лікарських трав (66 осіб – 58,9 %), на дачах, присадибних ділянках і городах (33 – 29,5 %), на пасовищі (1 пацієнт – 1,2 %). По районах області (рис. 1) найбільше випадків заражень відбулося в Яворівському районі – 16 хворих (15 ензоотичних територій), Пустомитівському – 15 (12) і в Жидачівському районі – 9 хворих (8 ензоотичних територій). Факт присмоктування кліщів підтвердили 108 пацієнтів. Четверо осіб з ознаками типової мігруючої еритеми присмоктування кліщів заперечували.

Звертає на себе увагу значне переважання у структурі захворюваності міських жителів, що, на наш погляд, не можна пояснити лише більшою доступністю медичної допомоги за умов міста. Потребує поглибленого вивчення рівень колективного імунітету до ЛБ різних груп населення, зокрема, міських жителів.

Показники захворюваності на ЛБ і географія ензоотичних територій корелюють з отриманими даними сероепідеміологічних досліджень. Із 107 обстежених здорових осіб антитіла класу IgG до B. burgdorferi виявлено у 15, що склало 14,0 %. Найбільший відсоток серопозитивних осіб виявлено серед обстежених, що проживають в зонах лісостепу та Малого Полісся. Так, по названих двох зонах в середньому питома вага серопозитивних осіб склала 22,0 % (13 чоловік), в той час, як по зоні Карпат – 5,6 % (Р < 0,05), по м. Львову – 5 % (Р < 0,02), а в зоні Волинської височини (Сокальський р-н) таких осіб взагалі не виявлено (Р < 0,001).

Таблиця 1. Рівень антитіл класу IgG до B. burgdorferi в сироватці крові у здорових донорів Львівської області

Ландшафтно-географічні зони

Райони

Кількість обстежених

Кількість серопозитивних

абс.

%

Волинська височина

Сокальський

10

0

0

Всього по зоні:

10

0

0

Мале Полісся

Яворівський

5

1

20,0

Жовківський

22

5

22,7

Кам’янко-Бузький

6

1

16,7

Бузький

4

1

25,0

Всього по зоні:

37

8

21,6

Лісостеп

Пустомитівський

9

2

22,2

Перемишлянський

13

3

23,1

Всього по зоні:

22

5

22,7

Карпати

Сколівський

7

1

14,3

Турківський

8

0

0

Старосамбірський

3

0

0

Всього по зоні:

18

1

5,6

м. Львів

20

1

5,0

Всього по області:

107

15

14,0

Проведені дослідження свідчать, що частота заражень ЛБ на різних ензоотичних територіях та сероепідеміологічні дані, які відображають напруженість набутого постінфекційного імунітету населення, коливаються в різних регіонах області у широких межах і великою мірою залежать від біології іксодових кліщів, зокрема від їх чисельності та інфікованості. З огляду на зазначене, заслуговують на увагу ландшафтні особливості, головно характер рослинності ензоотичних територій, які знаходяться переважно в ландшафтно-географічних зонах лісостепу і Малого Полісся. Рослинність в цих зонах представлена сосновими, дубово-сосновими лісами (сосна звичайна, дуб звичайний), буковими, дубово-буковими, грабово-буковими та іншими широколистяними лісами та сільськогосподарськими землями на місці цих лісів, а також лучними різнотравно-злаковими степовими ландшафтами. Лісові масиви у більшості характеризуються наявністю низькорослого підліску, кущів та чагарників, що представлені різноманітними широколистяними породами, домінування яких часто є результатом нераціональної господарської діяльності і відображенням деградації лісової екосистеми в цілому. Саме на цій рослинності висотою до 1,5 м, особливо обабіч лісових доріг та стежок, перебувають голодні кліщі в очікуванні годувальника.

Негативний антропогенний вплив на природне середовище (екстенсивний розвиток сільського господарства, не завжди продумана система озеленення, приміського будівництва та інше) став причиною мозаїчного розповсюдження лісів, що створює сприятливі умови для кліщів та їх годувальників з числа дрібних гризунів [6]. Дослідження, які проведені у Львівській області у попередні роки, свідчать, що кліщі переважно відносяться до виду Ixodes ricinus, чисельність яких в різних регіонах коливається в широких межах, а інфікованість бореліями сягає від 3,3 % до 16,8 % [1]. Різна частота інфікованості кліщів є причиною значних коливань по регіонах області як рівня захворюваності, так і результатів сероепідеміологічних досліджень серед населення в цілому і професійних груп ризику зокрема, що підтверджується даними наших досліджень.

Результати дослідження рівня специфічних сироваткових антитіл у працівників лісового господарства, професійна діяльність яких супроводжується підвищеним ризиком присмоктування кліщів (лісники, лісоруби та інш.), свідчать про досить високу частоту інфікування (Табл. 2). Найвищий рівень інфікування виявлений серед працівників лісництв ландшафтно-географічних зон лісостепу та Малого Полісся. Це Брюховицьке і Жовківське лісництва (кількість серопозитивних серед працюючих відповідно 50 % та 30,4 %). Проведене серед працівників цих лісництв опитування свідчить, що у 83,9 % осіб спостерігалися часті покуси кліщів (до 12 випадків присмоктування кліщів у кожного працівника в рік). Встановлена пряма пропорційна залежність між кількістю присмоктувань кліщів у окремого працівника і частотою інфікування. Так, серед працівників, які вказали частоту присмоктувань кліщів 8 – 12 разів на рік, специфічні антитіла виявлені у всіх. Така ж залежність виявлена між тривалістю стажу роботи за умов високого ризику присмоктування кліщів і частотою інфікування. Серед серопозитивних працівників виявлено значний відсоток осіб з високим рівнем специфічних антитіл класу IgG (табл. 2). Так, з 11 серопозитивних осіб Брюховицького та Жовківського  лісництв у 7 осіб (63,6 %) коефіцієнт серопозитивності був високим (> 10). Такий високий рівень антитіл у значної частини працюючих можна було б пояснити бустер-ефектом внаслідок частого присмоктування кліщів і повторного інфікування бореліями.

Таблиця 2. Рівень антитіл класу IgG до B. burgdorferi в сироватці крові у здорових працівників лісового господарства Львівської області.

Ландшафтно-географічні зони Лісництва Кількість обстежених Кількість серопозитивних Коефіцієнт серопозитивності*
абс. %

Мале Полісся

Жовківське

23

7

30,4

>10

>10

>10

>10

6,1

5,0

5,4

Лісостеп

Брюховицьке

8

4

50

>10

>10

6,1

>10

Винниківське

23

Карпати

Турківське

17

Бориньське

27

ВСЬОГО:

98

11

11,2

Примітки: дослідження проведене за допомогою тест-системи “Lyme-Best”.

Виявлені статистично достовірні відмінності питомої ваги серопозитивних осіб серед працівників лісництв, що розташовані а межах однієї ландшафтної території і не відрізняються суттєво за характером рослинності. Так, серед обстежених 23 працівників Винниківського лісництва, яке за ландшафтними характеристиками не відрізняється від Брюховицького (що розташоване поруч, де кількість серопозитивних становила 50 %), не виявлено жодного серопозитивного (Р < 0,05), хоча за даними опитування працівників названого лісництва, частота присмоктувань кліщів суттєво не відрізнялася. Очевидно, що має місце різна частота спонтанного інфікування кліщів.

Незважаючи на відсутність серопозитивних осіб серед працівників Винницького лісництва, у м. Львові в 2000-2003 роках зареєстровано 5 хворих, які заразилися ЛБ у відпочинковій зоні цього лісництва (приміська зона міста Львова). Заслуговує на увагу негативний антропогенний вплив на приміські лісово-паркові масиви, що створює умови для розмноження кліщів, і, можливо, частішого їх інфікування бореліями, хоча, на наш погляд, для остаточних висновків необхідні додаткові спеціальні дослідження.

Результати серологічних обстежень працівників лісництв, що розташовані в зоні Карпат, суттєво відрізняються від наведених вище даних, які отримані при обстеженні працівників лісництв ландшафтно-географічних зон Малого Полісся та лісостепу. Так, при дослідженні сироваток 44 працівників Турківського і Бориньського лісництв не виявлено жодного випадку серопозитивності. Більш того, при опитуванні ніхто з працюючих не пам’ятав випадків присмоктування кліщів. Пояснення низької чисельності кліщів в зоні Карпат лежить, на наш погляд, в площині ландшафтної характеристики регіону, зокрема особливостей рослинного світу. Так, лісові масиви цього регіону представлені переважно ялиновими лісами з ялини європейської, місцями з домішками ялиці білої в їх поєднанні з широколистяно-темнохвойними лісами і сільськогосподарськими угіддями на місці цих лісів. Можна думати, що фітоценози з домінуванням хвойної рослинності є менш сприятливим середовищем для кліщів.

При проведенні сероепідеміологічних досліджень нами порівнювалася чутливість ІФА тест-систем, які частіше використовуються в Україні (фірм “Helix” та “Vector-best”) з аналогічною тест-системою виробництва США (“Lyme IgG ELISA” фірми “Diagnostic Automation Inc”). Нами не виявлено суттєвої відмінності в чутливості вказаних тест-систем, що дозволяє рекомендувати для проведення специфічних досліджень доступніші.

Список літератури

  1. Білецька Г.В., Семенишин О.Б., Гжегоцька Л.С. та інш. // Практична медицина. – 2003. – № 4. – С. 95–102.
  2. Малий В.П. // Сучасні інфекції. – 2001. – № 3. – С. 92–105
  3. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізико-географічне районування. Географічна енциклопедія України. – Т. 3. – К., 1993 – С. 340–343.
  4. Савчак В.І., Андрейчин Ю.М. // Лікарська справа. – 1998. – С. 134–136.
  5. Сокол А.М., Хилько І.М., Богачик Н.А., Давиденко О.М. //Буковинський мед вісник. – 2002. – Т.6, № 2. – С. 87–90.
  6. LoGiudice K., Ostfeld R.S., Schmidt K.A., Keesing F. // Proc. Natl. Acad. Sci. – 2003. – V. 100, N. 2.– P. 567–571.
  7. Steere A.C. Lyme Disease // N. Engl. J. Med. – 2001. – V. 345. – P. 115–125.

УДК 616.995.42-092.19

Зинчук А.Н., Герасун Б.А.,  Луговськой Э.Н., Ричняк Т.Г., Целень Я.П. Лайм-боррелиоз во Львовськой области: попытка эколого-эпидемиологического анализа.

Обобщены эпидемиологические закономерности 112 случаев Лайм-боррелиоза, результаты сероэпидемиологических исследований среди населения, а также представителей профессиональных групп с высоким риском инфицирования бoррелиями.

Zinchuk A.N., Gerasun B.A., Lugovskоj E.N., Richnjak T.H., Tselen J.P. Lyme borreliosis in Lviv region: ecology and epidemiology analysis.

Epidemiologic characteristics of 112 cases of Lyme borreliosis were studies. The results of serologic investigations and epidemiologic data of region population and those of professional risk groups were compared.