Категорія статті

Інфекційні хвороби – 2008. – № 2. – С. 28–31.

Метою дослідження було вивчення поширеності Лайм-бореліозу серед хворих ревматологічних стаціонарів. У 15,3 % хворих з діагнозом реактивний артрит виявлено діагностичний рівень антитіл класу IgG до борелій. Висвітлені питання клінічної диференціальної діагностики Лайм-артриту і реактивного артриту. Рекомендовано проводити виявлення протибореліозних антитіл в ІФА хворим з реактивним артритом, проявами суглобового синдрому нез’ясованого генезу, особливо при наявності відповідного епідеміологічного анамнезу.

Ключ...

Сучасні інфекції – 2008. – № 2. – С. 35–38.

Вступ

Гострі і хронічні ураження опорно-рухового апарату, зокрема суглобів, є серйозною медико-соціальною проблемою з огляду на широке поширення серед населення і одну з найчастіших причин тимчасової втрати працездатності та інвалідності. Серед етіологічних факторів, що спричиняють ураження суглобів, дуже часто є мікробні агенти, які здатні безпосередньо уражати суглоби, а також індукувати імунопатологічні процеси...

Гепатологія. – 2008. – № 1. – С. 7–16.

Загальні відомості. Мутації НВV – це відносно постійна зміна генетичного матеріалу, яка відбувається спонтанно або під впливом зовнішніх мутагенів. Внаслідок мутацій виникають варіанти вірусу гепатиту В, що відрізняються від прототипних штамів НВV за нуклеотидними послідовностями DNA. Особливості реплікації НВV – зворотна транскрипція з утворенням прегеному (використання DNA-вірусом РНК для реплікації) і відсутність механізмів контролю за зчитуванням у 4-х відкритих рамках, що перекриваються, в умовах інтенсивної реплікації створюють можливості для різноманітних генетичних модифікацій [1]. Середня частота ймовірних мутацій у геномі НВV становить 1–3 x 105 [2].

17th European Congress of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, – Munich, – 2007.

Abstract

Our study showed that peculiarities of clinical course and treatment among immunocompromised patients with end-stage renal disease strictly depend on the fact of HBV virulence. SVR(6 month duration Lamivudine therapy course) was achieved in 35% patients of this cohort. CHB reactivation was detected in 66% kidney recipients, even if surgery was performed after HBV disappearance. Severe course and mortality rate among Lamivudine treated patients, including those without confirmed virologic response occurred less frequently than among non treated patients.

17th European Congress of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, – Munich, – 2007.

Abstract

We had a unique opportunity to compare a course of HH and PCT in two HCV-infected monozygotic twins. We explored four generation of the twins’ family. One of twins received antiviral therapy (alfa2b-IFN+Rbvn). A persistent remission of PCT and discontinued viremia was achieved. The other one was only given pathogenetic and phlebotomy treatment. The symptoms of CHC and PCT in this case have undulat-ing course. This study showed that HCV-infection is the main trigger of HH and PCT. The management of PCT in HCV-infected patients should include antiviral therapy.

Хвороби печінки в практиці інфекціоніста. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Донецьк, 2007. – С. 127–129.

Cиндром перевантаження залізом, що нерідко спостерігається при хронічному гепатиті С (ХГС), асоціюється з прискореним фіброгенезом та зниженням ефективності противірусної терапії. Припускається існування спільного механізму сидерозу печінки при спадковому гемохроматозі (НН) та пізній шкірній порфірії (PCT) – захворюваннях, маніфестація яких часто співпадає у часі та супроводжується спільними мутаціями у гені гемохроматозу, частіше в осіб з А3-специфічностями HLA-системи головного комплексу гістосумісності. Водночас значні відмінності у фенотипічних проявах захворювання між сіблінгами свідчать про тригерну роль факторів зовнішнього середовища у фенотиповій маніфестації цієї генетично детермінованої вади.

Хвороби печінки в практиці інфекціоніста. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Донецьк, 2007. – С. 50–51.

Механізм ушкодження печінки і виникнення жовтяниці при лептоспірозі залишаються не цілком з’ясованими. Одна з теорій ґрунтується на тому, що при лептоспірозі виникає значна гіперміоглобінемія, яка є наслідком рабдоміолізу. Також наводяться дані про токсико-алергічний генез патологічних процесів, що відбуваються в печінці. Ще одна теорія виникнення жовтяниці при лептоспірозі: вважається, що жовтяниця є двохкомпонентною – внаслідок прямої дії лептоспір на гепатоцити виникає паренхіматозний компонент жовтяниці, а за рахунок посиленого гемолізу еритроцитів – надпечінкова жовтяниця. Проте, швидкий розвиток жовтяниці, високий рівень білірубінемії, яка іноді сягає 1000 мкмоль/л, неможливо пояснити ні гемолізом, ні зниженням глюкорунізації в гепатоцитах.

Хвороби печінки в практиці інфекціоніста. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Донецьк, 2007. – С. 47–49.

Лайм-бореліоз (ЛБ) – це мультисистемна інфекційна хвороба з вираженим клінічним поліморфізмом, при якій у частини хворих спостерігається ураження печінки. За останнє десятиріччя випадки ЛБ все частіше реєструються в країнах північної півкулі, в тому чисті і у східноєвропейському регіоні.

Хвороби печінки в практиці інфекціоніста. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Донецьк, 2007. – С. 22–24.

Вивчення особливостей клінічного перебігу хронічного гепатиту В (ХГВ) у групі хворих на HBeAg-негативний та HBeAg-позитивний гепатит показало, що більшість симптомів хвороби в обох групах спостерігалися приблизно з однаковою частотою, але були і суттєві відмінності.

Хвороби печінки в практиці інфекціоніста. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Донецьк, 2007. – С. 20–22.

Ураження нирок при ХГС уперше описані RJ.Johnson і співавторами у 1993 році. За даними Італійського реєстру ниркових біопсій, HCV-інфекція виявлена у 17,8% хворих на мезангіокапілярний гломерулонефрит (МКГН) і в 88,4% хворих із кріоглобулінемічним МКГН. Патогенетична роль HCV при „кріоглобулінемічному“ гломерулонефриті (ГН) підтверджується виявленням антигенів вірусу і HCV-RNA, а також IgM, IgG i C3 у місцях ушкодження ниркових клубочків. Антигени HCV виявляють не тільки вздовж капілярної стінки клубочків, але і в мезангіальних і парамезангіальних клітинах, а також в судинах інтерстиціальної тканини нирок. Описано кілька гістологічних типів ГН, які є в асоціації з інфекцією вірусу гепатиту С: кріоглобулінемічний і некріоглобулінемічний мезангіокапілярний ГН або, за міжнародною термінологією, мембранопроліферативний ГН, дифузний проліферативно-ексудативний ГН, мембранозний ГН. Але, основним типом ураження нирок при HCV-інфекції вважають кріоглобулінемічний МКГН.

Під н...