Категорія статті

Герасун Б.А, Ворожбит О.Б., Чоп`як В.В. Лікування автоімунних уражень при хронічних гепатитах за допомогою імунізації автолейкоцитами.

Гепатологія – 2008. – № 1. – С. 97–105.

Хронічні гепатити супроводжуються автоімунними процесами. Про це, зокрема, свідчить виявлення у таких хворих широкого спектру автоантитіл. Частіше за інших виявляються антинуклеарні антитіла (АНА) різної специфічності, в т.ч. до нативної ДНК і екстрагованих ядерних антигенів (рибонуклеопротеїдів та ін.). Антитіла до ДНК зв’язують і активують комплемент і тому сприяють руйнуванню клітин, активують нейтрофіли і макрофаги [1]. Для системних васкулітів, що виникають при хронічних гепатитах, типові антитіла до цитоплазми нейтрофілів (АНЦА), зазвичай протеази-3 і мієлопероксидази. Віднос...

Читати далі...

Бісярін Ю.В., Зубач О.О., Кіселик І.О., Шевченко Л.Ю.Лептоспіроз та хронічна HCV-інфекція: клініко-морфологічні аспекти ураження печінки.

Інфекційні хвороби. – 2008. – № 2. – С. 10–13.

Наведено матеріали з використання пункційної біопсії для вивчення особливостей ураження печінки при лептоспірозі та гепатиті С. Вказано патоморфологічні відмінності ураження печінки при цих захворюваннях та наведено клінічний приклад асоційованого перебігу хронічної HCV-інфекції та лептоспірозу з вивченням структурних змін печінки.

Читати далі...

Герасун Б.А., Беседин В.М., Мартинюк Г.А., Каминская И.В. Антенатальная передача гепатита В.

Гепатологія – 2008. – № 1. – С. 44–52.

Вступление

Передача HBV от матери плоду и новорожденному ребенку является одним из основных путей естественной, т.е. несвязанной с медицинскими вмешательствами, части эпидемического процесса при гепатите В. Из всех возможных путей передачи возбудителя плоду и новорожденному ребенку наибольшее эпидемиологическое значение имеет заражение в родах: так называемая интранатальная передача. На ее долю приходится 80-90% всех заражений в антенатальном и перинатальном периодах (рис.1). Это связано с тем, что во время родов происходит микротравмирование кожи плода (мацерация), инфицирование конъюнктив, аспирация околоплодных вод; возможны также материнско-плодовые инфузии и др.[1–5]. Во время родов плод «купается» в инфицированной жидкости, что естественно делает высокой вероятность заражения.

Читати далі...

Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю., Кузьменко-Чорновіл О.В. Диференціальна діагностика жовтяниць, зумовлених патологічною жовтяницею.

Гепатологія – 2008. – № 1. – С. 27–42.

Жовтяниці, зумовлені патологічною вагітністю, є проявом жирового гепатозу вагітних (синдром Шихана), холестатичної жовтяниці вагітних, раннього та пізнього гестозу, HELLP-синдрому. У частині випадків розвитку жовтяниці у вагітних жінок сприяють відносна нестача білка (“транспортна” гіпербілірубінемія) та порушення еритропоезу внаслідок дефіциту антианемічних факторів (шунтова гіпербілірубінемія). Загальні відомості про походження жовтяниць та особливості їх патогензу наведені у таблиці 1 [1].

Жировий геп...

Читати далі...

Ворожбит О.Б., Грицко Р.Ю. Імунологічні особливості токсокарозу.

Iмунологія та алергологія. – 2008. – № 3 (додаток). – С. 94–97.

За останні роки серйозною медико-соціальною проблемою для багатьох країн світу, включаючи і Україну є гельмінтози людини, на долю яких припадає більше ніж 99% усіх паразитозів. За даними ВОЗ, сьогодні на гельмінтози хворіє більше ніж 90% населення земної кулі. Токсокароз є захворюванням, про яке, не дивлячись на широке розповсюдження і важливу роль в патології, особливо у дітей, практичні лікарі знають вельми небагато [1,2,3,4].

Читати далі...

Телегін Д.Є. Поліетіологічні форми хронічних вірусних гепатитів: від патогенензу до терапії (огляд літератури).

Інфекційні хвороби – 2008. – № 3. – С. 84–89.

Спільність шляхів передачі вірусних гепатитів В, С, Дельта та їх патогенетична схильність до хронізації зумовлює високу частоту ураження печінки одночасно кількома вірусами. Наслідком такого явища далеко не завжди є звичайне потенціювання патологічних впливів на гепатоцити. Адже гравцями у такій ситуації стають не лише патоген та макроорганізм, але і фактори міжвірусної взаємодії, зовнішнього середовища та вторинні, індуковані збудниками, імунопатологічні реакції.

Читати далі...

Телегін Д.Є. Патогенетична терапія метаболічного синдрому та стеатозу печінки при хронічних гепатитах В, С та їх поєднаних формах.

Український хіміо-терапевтичний журнал – 2008. – № 1–2. – С. 296–300.

За даними ВООЗ понад 2 млрд. осіб у світі інфіковані або перехворіли вірусними гепатитами різної етіології [1]. Глобальна поширеність гепатотропних вірусів являє собою пандемію, яка за масштабами у 4-5 разів перевищує ВІЛ-інфекцію: за один день від парентеральних вірусних гепатитів і його ускладнень гине людей більше, ніж від СНІДу за цілий рік [2].

Читати далі...

Зубач О.О., Зінчук О.М. Інфузійна терапія в комплексному лікуванні лептоспірозу.

Український хіміо-терапевтичний журнал – 2008. – № 1–2. – С. 150–152.

В західному регіоні України лептоспіроз (Лс) посідає чільне місце серед бактеріальних зоонозів. Так, у 2007 році захворюваність на цю недугу в Львівській області склала 1,5 на 100 тис. населення, що перевищує загальноукраїнський показник [1]. В Україні кількість важких випадків серед госпіталізованих хворих на Лс із року в рік не меншає і становить понад 60%. Згідно європейських стандартів, Лс відноситься до так званих “невідкладних хвороб”, що потребують широкого спектру екстреної допомоги, який в основному полягає в етіотропній та патогенетичній, зокрема інфузійній терапії відразу після поступлення пацієнта до лікувально-профілактичної установи.

Читати далі...

Зінчук О.М. Особливості клінічних проявів та діагностики дисемінованих форм Лайм-бореліозу.

Практична медицина. – 2008. – № 2. – С. 204–209.

Лайм-бореліоз (ЛБ) – це природновогнищева інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яка передається через присмоктування кліщів і характеризується різноманіттям клінічних проявів з переважним ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, очей [1; 4]. ЛБ є найпоширенішою трансмісивною зоонозною інфекційною хворобою країн помірного кліматичного поясу і становить собою серйозну медичну проблему з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, тривалої втрати працездатності та інвалідності [5; 6; 8]. За останні роки захворюваність на ЛБ значно зросла у східноєвропейському регіоні. В Україні з її великими лісовими масивами, сформовані стійкі ендемічні ландшафтні зони зі значною концентрацією переносників хвороби – іксодових кліщів, а у прилеглих до них населених пунктах почастішали випадки захворювання.

Читати далі...

Герасун Б.А., Зінчук О.М., Задорожний А.М., Герасун О.Б. До питання про дослідження антигенної активації імуноцитів за оцінкою вмісту цитокінів у культурі лейкоцитів периферичної крові.

Лабораторна діагностика. – 2008. – № 2. – С. 25–28.

Секреція цитокінів активованими лімфоцитами, моноцитами, макрофагами відіграє провідну роль у регуляції імунної відповіді. Збудники інфекційних хвороб та їх токсини сприяють секреції різних цитокінів та інших біологічних речовин, які беруть участь у посиленні специфічної і неспецифічної резистентності [4].

Читати далі...