Категорія статті

Герасун О.Б. Особливості імунопатогенезу хронічного гепатиту В з інверсією HbeAg.

Гепатологія – 2009. – № 1 – С. 59–65.

Вступ. Сучасні уявлення про патогенез гепатиту В грунтуються на тому, що організація геному HBV дає змогу вірусу потрапляти до клітини-хазяїна та відтворювати запрограмовані процеси паралельно з процесами життєдіяльності в інфікованій клітині. Розмноження збудника і вихід з клітини не супроводжується ураженням гепатоциту, HBV не є цитотоксичним [1–3]. Загально визнано, що запально-некротичні процеси, хоч ініційовані реплікацією збудника, безпосередньо з нею не зв’язані і відбуваються за участі ефекторноклітинних та клітинно-гуморальних механізмів у відповідь на експресію антигенів HBV. Клінічно виражені прояви гепатиту зумовлені експресією на поверхні клітин HBcAg та HBeAg, які виступають як головні мішені імунної відповіді.

Читати далі...

Бісярін Ю.В., Гаврилюк О.М., Кіселик І.О, Чайка Ю.І. Біопсія печінки: клінічні та патоморфологічні аспекти.

Гепатологія – 2009. – № 1 – C. 28–36.

Сучасна гепатологія має досить значний арсенал прижиттєвих методів дослідження – лабораторні аналізи, ультразвукове дослідження та інші. Їх ефективність інтенсивно вивчається на основі різноманітних клінічних досліджень. Багато зусиль докладається для розробки діагностичних алгоритмів по виявленню етіологічних маркерів різноманітних захворювань, а також для визначення стадії розвитку та ступеня активності патологічних процесів. Типовим прикладом може бути впровадження у практику тестів для діагностики стеатозу, фіброзу та ступеня активності (FibroTEST, ActiTEST, SteatoTEST), розроблених французькими дослідниками. Вони базуються на виявленні кореляції між групою лабораторних показників та ступенем вираженості окремих патологічних процесів. Проте, незважаючи на привабливість використання подібних алгоритмів, їх достовірність на сьогодні визнається далеко не всіма дослідниками [1].

Читати далі...

Зінчук О.М. Особливості ураження суглобів при Лайм-бореліозі.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 288–290.

Метою дослідження було вивчення частоти і характеру ураження суглобів при ЛБ. Ми спостерігали 252 хворих на ЛБ, серед яких було 90 чоловіків і 162 жінки. Середній вік 46,3±0,96 років. При первинному огляді з’ясовувалися характер ураження суглобів, важкість перебігу, а також стадія хвороби. Специфічне підтвердження діагнозу передбачало визначення показників гуморального та клітинного імунітету до антигенів борелій. Гуморальний імунітет досліджували за допомогою ІФА. Клітинну сенсибілізацію визначали за синтезом фактору некрозу пухлин α (ФНП-α) у культурі лейкоцитів, стимульованій рекомбінантним антигеном борелій на твердій фазі. Вміст ФНП-α у надосадовій рідині визначався методом ІФА за допомогою комерційних тест-систем.

Лайм-...

Читати далі...

Адамович О.П., Кальчук В.М., Паска І.Р. Спалах епідемічного паротиту в організованому колективі.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 182–183.

В останні роки спостерігається деяка тенденція до зниження захворюваності на епідемічний паротит. Так, на епідемічний паротит серед всього населення України у 2006 р. хворіло 3726 осіб, у 2007 р. – 2920 осіб, в т.ч. серед дорослого населення за 11 місяців у 2006 р. хворіло 1388 осіб, за 11 місяців 2007 р. – 1154 особи. Незважаючи на таку загальну тенденцію, подекуди виникають групові спалахи цього захворювання.

Читати далі...

Сельвестр С.П. Клініко-лабораторні особливості лептоспірозу в різні сезони року.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 165–167.

Незважаючи на комплекс профілактичних заходів, які проводяться в Україні, лептоспіроз залишається актуальною інфекційною хворобою з огляду на високий рівень захворюваності, часто тяжкий перебіг з поліорганним ураженням, високі показники летальності.

Читати далі...

Зубач О.О., Шевченко Л.Ю. Біохімічно-морфологічні аспекти жовтяниці при лептоспірозі.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 134–136.

Враховуючи високу частоту лептоспірозу (Лс) на теренах України, значну кількість важких жовтяничних форм та суттєвий рівень летальності, на нашу думку, цікавим є детальне вивчення механізму виникнення гіпербілірубінемії при цій патології. Адже, за деякими даними, рівень жовтяниці є одним з прогностично важливих факторів при Лс.

Читати далі...

Кіселик І.О., Шевченко Л.Ю., Бісярін Ю.В. Пункційна біопсія печінки як обов’язковий елемент контролю ефективності противірусної терапії хронічного гепатиту С.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 39–40.

Пункційна біопсія печінки – це сучасний, мабуть найінформативніший метод діагностики вірусних гепатитів, що надає можливість оцінити структуру печінкової тканини. В першу чергу біопсію печінки необхідна пацієнтам з хронічним гепатитом С, не тільки для уточнення діагнозу, як це на сьогоднішній день переважно робиться в Україні, але й для оцінки результатів лікування і подальшого ведення хворих.

Читати далі...

Герасун О.Б. Особливості позапечінкових проявів HBeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 20–21.

Проблемі позапечінкових проявів (ПП) при хронічному гепатиті В (ХГВ) присвячено багато досліджень, але з відкриттям реплікативної форми HBeAg-негативного ХГВ це питання набуло нової актуальності. Актуальність ця тим більша, що проблема HBeAg-негативного гепатиту В в Україні вивчається недостатньо.

Читати далі...

О.Б.Ворожбит, Б.А.Герасун. Дослідження психологічних особливостей хворих на вірусні гепатити.

Досягнення і проблеми клінічної інфектології. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2008. – С. 16– 17.

За даними ВООЗ, у понад 110 млн. осіб в світі виявлено клінічно значимі ознаки депресивних розладів, зокрема – у 90% госпіталізованих із патологією шлунково-кишкового тракту наявні вторинні психопатологічні прояви. Особливо часто, депресивні розлади виникають у хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити, а вони належать до найбільш поширених інфекційних захворювань. Виходячи з актуальності наведених вище аспектів, дана робота була присвячена дослідженню особливостям психологічного статусу у хворих на вірусні гепатити.

Обсте...

Читати далі...

Зінчук О.М. Клінічні особливості ураження печінки при Лайм-бореліозі.

Acta Medica Leopoliensia. – 2008. – Том XIV. – Додаток 1. – С. 74–77.

Вступ. Лайм-бореліоз (ЛБ) – мультисистемна інфекційна трансмісивна хвороба, яка спричинюється бореліями і широко розповсюджена в країнах північної півкулі з помірним кліматом. У Львівські області щороку реєструються десятки нових хворих на БЛ [2], почастішали випадки ураження нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, очей. У науковій літературі опубліковані поодинокі дані, що стосуються ураження печінки при ЛБ [1; 3; 4; 5; 6]. Враховуючи розрізненість цих даних, у більшості яких не взято до уваги інші етіологічні фактори, які можуть бути причиною гепатитів у хворих на ЛБ, а також з огляду на клініко-патогенетич-ні відмінності випадків ЛБ, які спричинені різними геновидами борелій, що поширені в тих чи інших ландшафтно-географічних зонах і територіях, нами вивчалися регіональні клінічні особливості ураження печінки при Лайм-бореліозі.

Читати далі...