Категорія статті

Грицко Р.Ю., Чорновіл А.В. Синдром жовтяниці у вагітних.

Acta medica leopoliensia. Львівський медичний часопис – 2010, Vol. 16. – № 3, том XVI. – С. 79–88.

Жовтяниці, під час вагітністі, є проявом жирового гепатозу вагітних (синдром Шихана), холестатичної жовтяниці вагітних, раннього та пізнього гестозу, HELLP-синдрому. У частині випадків розвитку жовтяниці у вагітних жінок сприяють відносна нестача білка (“транспортна” гіпербілірубінемія) та порушення еритропоезу внаслідок дефіциту антианемічних факторів (шунтова гіпербілірубінемія). Загальні відомості про походження жовтяниць та особливості їх патогензу наведені у таблиці 1 [1].

Таблиця 1...

Читати далі...

Ворожбит О.Б., Грицко Р.Ю. Імунологічні особливості токсокарозу.

Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. – 2010. – № (1) 30. – С. 59–61.

За останні роки серйозною медико-соціальною проблемою для багатьох країн світу, включаючи і Україну є гельмінтози людини, на долю яких припадає більше ніж 99% усіх паразитозів. За даними ВОЗ, сьогодні на гельмінтози хворіє більше ніж 90% населення земної кулі. Токсокароз є захворюванням, про яке, не дивлячись на широке розповсюдження і важливу роль в патології, особливо у дітей, практичні лікарі знають вельми небагато [1,2,3,4].

Читати далі...

Зінчук О.М., Ю.В.Бісярін, М.О.Крижанська Клініко-патоморфологічна характеристика летальних випадків грипу.

Інфекційні хвороби. – 2010. – № 1. – С. 23–26.

Згідно повідомлень ВООЗ, пандемічний штам вірусу А H1N1 швидко розповсюджується у всьому світі і в даний час є домінуючим в структурі захворюваності на грип [1]. Випадки інфікування людей новим вірусом А H1N1, які підтверджені лабораторними тестами, стають все частішими і спостерігаються переважно серед дітей і осіб молодого віку [2].

Читати далі...

Зубач О.О., Річняк Т.Г., Камінська І.В. Успішне лікування кріоглобулінемічного васкуліту у хворої на хронічний гепатит С. Клінічне спостереження.

Гепатологія – 2009. – № 3. – 87–90.

Хвора Р., 59 років. Починаючи з 2005 р. хвору турбували загальна слабкість, зниження апетиту, металевий присмак та гіркота в роті, осиплість голосу, періодично відчувала важкість у правому підребер’ї. З початку 2006 р. у ділянці гомілково-ступневих суглобів обох ніг утримувалась дрібноточкова висипка.

Читати далі...

Зінчук О.М., Чоп’як В.В., Вальчук І.В. Особливості цитокінової регуляції в хворих на еритемні форми Лайм-бореліозу.

Імунологія та алергологія. – 2009. – № 2–3. – С. 88–92.

В останнє десятиріччя в Україні і в світі особливу увагу привертає проблема Лайм-бореліозу (ЛБ). Захворюваність на ЛБ збільшилася в цілому по Україні і в окремих областях, зокрема в західному регіоні. Повнішою стала реєстрація нових випадків, покращилася обізнаність лікарів практичної ланки в питаннях ранньої діагностики і лікування хвороби. Проте залишається ціла ланка проблемних питань, які великою мірою пов’язані з клініко-патогенетичними особливостями ЛБ, зокрема високою частотою важких для діагностики безеритемних форм, які можуть становити до 30 %, схильністю до хронічного перебігу з ураженням багатьох органів і систем, несприятливими наслідками.

Наші ...

Читати далі...

Герасун Б.А., Мороз Л.В., Грицко Р.Ю. Сучасні підходи до попередження посттрансфузійного гепатиту В.

Гепатологія – 2009. – №2 . – С. 60–65.

Вступ. Хоч впровадження високочутливого методу ІФА для виявлення HBsAg у донорів крові призвело до значного, майже у 100 разів, зменшення випадків гепатиту В, зумовлених інфузіями крові та її компонентів, проблема посттрансфузійного гепатиту залишається актуальною. За даними Й.В. Шахгільдяна [1], у Росії лише 0,3–1% хворих на гострий гепатит В заразилисячерез переливання крові та її компоненти. Аналогічна ситуація спостерігається і в Україні. Але зв’язок з гемотрансфузіями виглядає інакше, якщо проаналізувати,який відсоток їх призводить до зараження реципієнтів. За нашими даними, цей показник аж ніяк не менше 5%.

Читати далі...

Зубач О.О., Тумак І.М., Шевченко Л.Ю. Прогноз тяжкості перебігу лептоспірозу – багатофакторний аналіз.

Acta Medica Leopoliensia. – 2009. – Т. 15. – №1. – С. 85–90.

Вступ. Лептоспіроз (Лс) – одна з найактуальніших медичних проблем серед інфекційних хвороб в Україні. Враховуючи широкий спектр клінічних проявів, численні ускладнення, що нерідко стають причиною летального завершення хвороби, важливим є впровадження нових методів, які дають змогу прогнозувати перебіг хвороби вже на її початку.

Читати далі...

Зінчук О.М. Нейробореліоз в західному регіоні України: поширеність і клініко-патогенетичні особливості.

Український медичний альманах. – 2009. – №2. – С. 74–75.

Серед інфекційної патології все більшого значення набувають інфекційні хвороби, які перебігають з ураженням нервової системи. В структурі інфекційної захворюваності нейроінфекції є однією з основних причин смертності, а також інвалідизації серед населення, часто уражують людей найбільш продуктивного віку, а тому становлять важливу медико-соціальну проблему.

Читати далі...

Грицко Р.Ю., Ворожбит О.Б. Токсокароз: актуальні аспекти діагностики та лікування.

Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2009. – № 1. – С. 78–83.

За останні роки захворюваність на токсокароз стала серйозною медико-соціальною проблемою для багатьох країн світу, включаючи і Україну. Серологічно підтверджено, ураження населення токсокарозом коливається від 2,6% в Бельгії до 86% на карибському острові Сент-Люсія. Актуальність цього питання обумовлена тим, що джерелом інвазії є хворі на токсокароз собаки, а кількість цих домашніх улюбленців, зокрема безпритульних, постійно збільшується [1, 2, 3].

Читати далі...

Герасун Б.А., Ворожбит О.Б., Грицко Р.Ю. та інш. Специфічна діагностика ге-патиту С.

Гепатологія – 2009. – № 1 – С. 79–87.

Під час вірусного гепатиту С (ГС) одночасно відбувається персистенція збудника хвороби та антитіл до нього. Саме це стимулювало розробку діагностичних тест-систем для виявлення anti-HCV: антитіла трактували як свідчення активного інфекційного процесу. З часом стало зрозумілим, що між наявністю антитіл та вірусу немає абсолютної кореляції. Хоча anti-HCV наявні у більшості хворих на ГС (співпадіння сягає 90 %), проте не у всіх хворих з антитілами є збудник хвороби. Відомо, що приблизно 20–30 % хворих на гострий ГС спонтанно одужують, а антитіла в них зберігаються протягом 8–10 років, можливо й довше. До того ж в частині досліджень спостерігають несправжньо позитивні результати.

Читати далі...