Категорія статті

Кіселик І.О., Луцик М.Д., Шевченко Л.Ю. Особливості визначення нітратів та нітритів в периферичній крові у хворих на вірусні гепатити та при синдромі жовтяниці іншої етіології.

Лабораторна діагностика – 2001. – № 3. – С. 43-45

Оксид азоту, є одним із представників біорегуляторів системної дії, який приймає участь у багатьох фізіологічних та патофізіологічних процесах. Відмічено вплив NO на секреторну функцію тканин та клітин. Регуляторна дія NО у всіх цих системах забезпечується його генерацією із L-аргініну [1-2].

Читати далі...

Зінчук О.М., Кіселик І.О., Шевченко Л.Ю. Використання електронного архіву HEPATITIS в гепатологічних клініках.

Сучасні інфекції. – Київ, 2000. – № 4. – С. 5-8.

В останнє десятиріччя комп’ютерні технології знаходять все ширше впровадження як в медико-біологічні дослідження, так і в клінічну практику [1, 4, 5]. Електронний архів “HEPATITIS” – це комп’ютерна база даних, яка створена на кафедрі інфекційних хвороб Львівського медуніверситету ім. Данила Галицького (авторське свідоцтво ВП № 559 від 05.07.2000 р.), функціонує в середовищі Windows 95/98 і є продуктом MS Access 97.

Окремі компоненти “HEPA...

Читати далі...

Telegin D., Gerasun B., Danileichenko V. Specific immune respons at the pathogenes1s of delta infection.

Przeglad epidemiologiczny. – 2000. – T. 54. – S. 68-69

Defined a sensibilization of lymphocytes to HBsAg, HBeAg and HDAg at 28 patients with HBV-HDV coinfection and 25 patients by with sharp hepatitis В m the various terms of ill-ness. Have utillized a method of Ag-rosette passive (indirect) reaction. Is shown, that m a beginmg of illness the sensibilization to an-tigens HBV is mainly recorded at delta coinfec-tion: to HBsAg – at 75 %, to HBeAg – at 88,9 % of the patients, hi the similar term of a monoetiological hepatitis В a specific reactivity of lymphocytes it is found out only in third of pa-tients (31,3 % and 35,3 % to HBsAg and HBe-Ag accordingly, p < 0,05).

The sensibilization to HDAg for ...

Читати далі...

Герасун Б.А. Телегін Д.Є. Клініко-лабораторні показники активності патологічного процесу у хворих на гострий та хронічний гепатит дельта при різних варіантах реплікації вірусів HBV та HDV.

Лабораторна діагностика. – 2000. – № 3.

Прогрес вірусології та молекулярної біології за останнє десятиріччя дозволив ідентифікувати цілу низку нових етіологічних агентів гострих та хронічних гепатитів. Індикація їх серологічних маркерів сучасними високочутливими методами демонструє значну частоту ініціації патологічного процесу одночасно кількома вірусами [3, 6].

Серед безлі...

Читати далі...

Зінчук О.М., Яворський І.Г., Герасун Б.А., Павловський М.П. та інш. Проблеми діагностики та лікування фасціольозу людини.

Інфекційні хвороби. – 2000. – № 1. – С. 60-64.

Починаючи з 60-х років ХХ століття фасціольоз людини перестав бути рідкісною хворобою не тільки в регіонах тропічного поясу, але й у розвинутих європейських країнах [17, 33, 34, 41]. З появою новітніх методів діагностики та лікування потребує докорінного переосмислення тактика лікування хворих на фасціольоз.

Фасціольоз (син...

Читати далі...

Тітов М.Б., Зінчук О.М., Тітов В.М., Алексанян Т.І. Про віддалені наслідки дифтерії. Питання диспансеризації.

Інфекційні хвороби – 1999. – № 4. – С. 22-26.

Вивчені віддалені (до 3-х років) наслідки дифтерії обстеженням 42 хворих, які перенесли токсичні форми дифтерії ротоглотки ускладнені міокардитом, поліневритом. Доведено, що протягом місяців-років у деяких таких хворих зберігаються, а іноді прогресують морфофункціональні зміни серцево-судинної і нервової системи – міокардіосклероз, в окремих хворих з явищами дилятаційної міокардіопатії, а також полінейропатії з обмеженням рухів, що інколи призводило до інвалідизації. Це диктує необхідність перегляду існуючих термінів виписки хворих із стаціонару, внесення до клінічної класифікації дифтерії пункту “резидуальний період дифтерії”, введення офіційної диспансеризації хворих, що перенесли дифтерію терміном 12-24 місяці за відповідним медичним профілем.

Дифтерія за...

Читати далі...

Герасун Б. А., Телегін Д.Є. Особливості перебігу гепатиту Дельта з різними рівнями HBs-антиґенемії.

Інфекційні хвороби – 1999. – № 1.- С. 25-28.

Поглиблення знань про особливості взаємин вірусу гепатиту В (HBV) та його сателіту – вірусу гепатиту D (HDV) є необхідною умовою вдосконалення етіолоґічної діаґностики. В численних дослідженнях доведена можливість розвитку гепатиту Дельта при відсутності HBsAg та інших маркерів HBV [13, 10, 9, 5]. Проте, при аналізі клінічних особливостей цієї патолоґії, як хвороби, викликаної саме сателітом вірусу гепатиту В, випадки Дельта інфекції з невстановленою персистенцією HBsAg нерідко проходять поза увагою дослідників.

Метою нашого досл...

Читати далі...

Анісімова І.М., Герасун Б.А., Гнатюк В.В. Перинатальна передача вірусу гепатиту В.

Актуальні питання клінічної інфектології. Матеріали V з`їзду інфекціоністів України. – Тернопіль, 1998. – С. 7.

З метою вивчення загрози перинатальної передачі вірусу гепатиту В (HBV) від вагітних з хронічною HBV-інфекцією обстежили на наявність австралійського антигена (HBsAg) 8126 вагітних. HBsAg виявлено в 78 вагітних (0,96 %). У всіх випадках встановлено факт хронічної НВ-вірусної інфекції. При клінічному і лабораторному обстеженні в більшості хворих (65 жінок, 84,6 %) виявлені мінімальні прояви гепатиту, що вкладалися в діагноз хронічного персистуючого гепатиту, у 3 (3,85 %) – хронічний активний гепатит з помірною активністю процесу, у решти 9 (11,4 %) – клінічних ознак гепатиту не було.

Отримані результати сут...

Читати далі...

Зінчук О.М., Тітов М.Б., Вергун О.Я. Клініко-патоморфологічна характеристика летальних випадків дифтерії: деякі аспекти лікування.

Інфекційні хвороби – Тернопіль, 1998 – № 3. – С. 20-23.

Незважаючи на широкий комплекс профілактичних заходів, проведений у нашій країні в 90-х роках, дифтерія залишається актуальною медико-соціальною проблемою.

Метою дослідження ...

Читати далі...

Грицко Р.Ю. Новий підхід до посилення протидифтерійного захисту населення.

Експериментальна і клінічна фізіологія та біохімія. – 1997. Т.2, № 1. – С. 260-264.

Погіршення екологічної ситуації в результаті антропогенного впливу призвело до значних змін імунологічної реактивності людини і поширення захворювань, що викликаються умовнопатогенними і навіть непатогенними мікроорганізмами, зростання алергічних хвороб та злоякісних новоутворень [2], створюють необхідність розробки методів впливу на реактивність організму у великих контингентах населення [7,9].

Після аварі...

Читати далі...