Категорія статті

Медицина транспорту. – 2005. – Київ. – № 1 – С. 96–98.

Незважаючи на очевидний прогрес в розвитку інфектології, проблеми діагностики та лікування деяких захворювань надалі залишаються актуальними [1,2]. На особливу увагу заслуговують зоонозні захворювання, до яких відноситься і лептоспіроз (Лс) [9,14,23]. В Україні епідеміологічна ситуація з Лс досить напружена [3]. Так, у 2002 році, в середньому по Україні, показник захворюваності на Лс склав 1,45 на 100 тис. населення, але в деяких областях він був значно вищим: в Київській області – 3,6 на 100 тис. населення, в Кіровоградській – 4,29 на 100 тис. населення, в Миколаївській – 3,74 на 100 тис. населення, в Чернівецькій – 4,18 на 100 тис. населення та в Чернігівській – 3,56 на 100 тис. населення [8].

Читати далі...

Трансплантологія. – 2004 – Додаток до журналу. – С. 214 – 216.

Сучасні можливості екстракорпоральних методів лікування, зокрема використання хронічного гемодіалізу, дозволяють суттєво знизити летальність хворих з хронічною нирковою недостатністю (ХНН). Своєрідною “платнею” за це є надзвичайно висока інфікованість діалізних пацієнтів вірусами гепатитів з парентеральним шляхом передачі – В, С, Дельта. В Україні ча...

Читати далі...

Трансплантологія. – 2004 – Додаток до журналу. – С. 1217–1219.

Нозокоміальна передача вірусних гепатитів у центрах хронічного гемодіалізу на сьогоднішній день становить одну з важливих та невирішених проблем трансплантології [1,2]. Усі зусилля з пошуків донорської нирки, імунологічні дослідження, премедикація виявляються марними у випадках інфікування реципієнта вірусами гепатиту В або С.

Читати далі...

Сучасні інфекції. – 2004. – № 3. – С. 44–48.

Лайм-бореліоз (ЛБ) – ендемічна зоонозна хвороба, яка широко поширена в лісовій та лісостеповій зоні північної півкулі і є серйозною медико-біологічною проблемою з огляду на схильність до хронізації, несприятливих наслідків [2; 4; 5; 7]. Починаючи з 90-х років ХХ сторіччя захворюваність на ЛБ значно зросла у східноєвропейському регіоні, в тому числі і в Україні. Показники захворюваності  у західному регіоні України в цілому, і у Львівській області зокрема, значно випереджають середні загальнодержавні показники.

Читати далі...

Лабораторна діагностика. – 2004. – № 2. – С. 11–15.

За останнє десятиріччя значно зросла захворюваність на лайм-бореліоз (ЛБ) у країнах північної півкулі, в тому чисті і у східноєвропейському регіоні. Не є винятком і Україна. Зокрема, на Львівщині з її великими лісовими масивами, багато де з густим підліском, сформовані стійкі ендемічні ландшафтні зони зі значною концентрацією переносників хвороби – іксодових кліщів, а у прилеглих до них населених пунктах почастішали випадки захворювань.

Читати далі...

Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. – 2004. – № 2. – С. 83–86.

HCV-інфекція залишається однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. На жаль, безсимптомний перебіг захворювання, який спостерігається в 60-70% випадків, є причиною пізнього виявлення хвороби, часто уже в стадії хронічного захворювання. Більшість сучасних авторів розглядають HCV-інфекцію як системний патологічний процес, при якому внаслідок позапечінової реплікації вірусу у 43-49% хворих виявляють різноманітні позапечінкові ураження, що можуть маскувати класичні прояви хронічного вірусного гепатиту.

Читати далі...

Інфекційні хвороби. – 2004. – № 1. – С.  59–64.

Для перебігу й наслідків Лайм-бореліозу (ЛБ) особливе значення має ураження нервової системи. Нейробореліоз (НБ) – найчастіший прояв підгострої і хронічної фази ЛБ і за сучасними науковими даними є найрозповсюдженішою трансмісивною нейроінфекцією в Європі і США [1]. Так, у Бельгії та Італії до половини випадків ЛБ перебігає з неврологічними проявами [2].

Читати далі...

“Керовані інфекції”. Матеріали науково-практичної конференції та пленуму асоціації інфекціоністів України. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 45-46.

При обстеженні 8126 вагітних виявлено 78 (0,96%) з хронічною персистенцією HBsAg, у контрольній групі жінок – аналогічний показник становив 0,72% (р< 0,05). Встановлено також, що у вагітних з проявами пізнього гестозу (1439), частота виявлення HBsAg є значно більшою і становить 3,2% (р<0,05).

Таким чином...

Читати далі...

При проведенні медико-біологічних досліджень, а також у медичній практиці все ширше використовуються сучасні комп’ютерні технології, в тому числі системи управління базами даних [1; 2; 3].Читати далі...

Запропонована гіпотеза, що пояснює механізм антенатальної передачі HBV при хронічному гепатиті В. Антенатальній передачі віруса сприяє посилення імунологічної реактивності матері до фетоплацентарного комплексу, (тобто зниження фізіологічної імуносупресивності крові вагітної жінки). Руйнівний вплив материнських сенсибілізованих лімфоцитів створює умови для передачі HBV з інфікованими клітинами крові.

Читати далі...