Категорія дисертації

Покровська Тетяна Валеріївна. Клінічні особливості та цитокінова регуляція у перебігу та наслідках Епштейна-Барр вірусної інфекції у підлітків та дорослих. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського АМН України», Київ, 2011.

Проведено клінічне спостереження 123 хворих на ЕВV-інфекцію. Дана оцінка клінічного значення серологічних маркерів ЕВV-інфекції і результатів ПЛР-діагностики при гострому і хронічному перебігу, остання перебігає у трьох варіантах: стадія ранньої реактивації, стадія пізньої реактивації і стадія атипової реактивації...

Читати далі...

Задорожний Андрій Михайлович. „Хронічний набутий токсоплазмоз з проявами ураження гіпоталамічної ділянки (клініка, діагностика, лікування)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України”, Київ, 2011.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у поглибленні уявлень про клінічні та лабораторні особливості хронічного набутого токсоплазмозу з переважанням проявів ураження гіпоталамічної ділянки, з метою вдосконалення діагностики й призначення адекватної терапії...

Читати далі...

Зінчук Олександр Миколайович. Лайм-бореліоз: клініко-імунопатогенетичні особливості та екстрене превентивне лікування – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена виявленню поширеності Лайм-бореліозу (ЛБ) у західному регіоні України, з’ясуванню нозогеографічної характеристики, регіональних особливостей клінічного перебігу, співвідношення різних клінічних форм та віддалених наслідків, характеру імунної відповіді з метою обґрунтування раціональних підходів до ефективного лікування та зниження захворюваності...

Читати далі...

Зубач Олена Олександрівна. Клініко-патогенетичні особливості жовтяничних форм лептоспірозу. Прогноз на основі багатофакторного аналізу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі узагальнено епідеміологічні особливості лептоспірозу на Львівщині, представлено нові дані про клініко-лабораторні особливості перебігу жовтяничних форм лептоспірозу. За допомогою біохімічних тестів, патоморфологічних досліджень печінки та вивчення особливостей клініки розширено уявлення про генез жовтяниці при лептоспірозі...

Читати далі...

Герасун О.Б. Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2007.

На підставі обстеження хворих на ХГВ та HBsAg-позитивний цироз печінки (130), встановлено, що на частку HBeAg-негативного HBV DNA-позитивного варіанта інфекційного процесу припадає 33,3% ХГВ та 55,2% ЦП (р<0,02).

За нашими даними, зараження первинно мутантним по core-гена штамом ...

Читати далі...

Ворожбит О.Б. Особливості діагностики та перебігу хронічного гепатиту С з позапечінковими проявами.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006.

Обстежено 150 хворих на ХГС. Встановлено, що серед хворих на ХГС позапечінкові ураження спостерігаються більше, ніж у третини хворих. Встановлено що факторами ризику для розвитку позапечінкових уражень є: жіноча стать, вік після 35 років і триваліший перебіг ХГС. У хворих з позапечінковими ураженнями anti-HCV IgM виявлено у 98%, тоді як у групі порівняння – у 66%...

Читати далі...

Кіселик І.О. L-аргінін та сполуки оксиду азоту у хворих на вірусні гепатити. Теоретичні та практичні аспекти їх дослідження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

У дисертації викладені результати клініко-біохімічних досліджень 206 хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити різної етіології. Встановлено, що у цих хворих значно підвищується вміст L-аргініну та азотистих сполук (NO2, NO2- та NO3-) в крові. При гострому перебігу вірусних гепатитів спостерігались високі значення L-аргініну в сироватці хворих...

Читати далі...

Анісімова І.М. Особливості перебігу вагітності та стан плода у жінок з НВ-вірусною інфекцією залежно від типу репродукції вірусу гепатиту В – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2001.

Вивчено особливості перебігу вагітності у жінок з НВ-вірусною інфекцією, вплив HBV на імунологічні показники вагітних залежно від типу репродукції вірусу гепатиту В. Вивчена частота інтегративних та реплікативних форм гепатиту В у вагітних, досліджена гормональна функція фетоплацентарного комплексу при цих варіантах інфекційного процесу...

Читати далі...

Телегін Д. Є. Епідеміологічні та клініко-імунологічні особливості гепатиту Дельта в західному регіоні України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби.- Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 1999.

В дисертації викладено результати серологічних та клініко-епідеміологічних дослі-джень поширеності гепатиту дельта у західному реґіоні України серед 932 хворих на різні форми гепатиту В. На прикладі 94 випадків гепатиту дельта визначено особли-вості імуно-патогенезу та клінічного перебігу хвороби при різних рівнях реплікативної активності віру-сів та в залежності від специфічної реактивності лімфоцитів до антигенів HBV та HDV...

Читати далі...

Грицко Р.Ю. Фізіологічне обґрунтування впливу харчового біостимулятора при вторинних імунодефіцитах (можливості імунокорекції та впливу на колективний імунітет).

Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук із спеціальності 14.03.05. – патологічна фізіологія. Львівський державний медичний університет, Львів, 1997.

В дисертації розглядаються фізіологічні механізми біостимулюючого впливу кумису з коров’ячого молока. Встановлено, що кумис із знежиреного коров’ячого молока виготовлений за допомогою дріжджів раси Л-14 та Л114 з високою зимазною і мальтозною активністю вміщує до 2000 мкг/л рибонуклеотидів, що спів ставно з терапевтичною дозою фармацевтичного препарату натрію нуклеонату...

Читати далі...