Кумис з кобилячого та знежиреного коров’ячого молока – цінний харчовий продукт, який широко застосовується в медицині, для лікування туберкульозу, різних хвороб легенів нетуберкульозної етіології [1], рекомендується при функціональних розладах нервової системи [З], захворюваннях печінки і жовчних шляхів [2, 3] та інших хворобах. Численними дослідженнями доведена антибактеріальна дія кумису та його заквасок, однак механізми лікувального впливу майже не розроблені, хоч і показано, що під впливом кумису з коров’ячого молока у гвінейських свинок, імунізованих вакциною БЦЖ, підсилюються реакція Манту та проліферативні процеси у селезінці. Значне поширення імунодефіцитів серед населення обумовлює актуальність вивчення імуностимулюючих властивостей кумису.
В наших дослідженнях експериментальне вивчалася здатність кумису знімати імунодепресивну активність преднізолону і підсилювати імунну відповідь організму.
Білим мишам-самцям (200 тварин масою 16-18 г) підшкірне вводили преднізолон з розрахунку 100 мг/кг маси тіла протягом 7 днів. Через 3 дні від початку введення преднізолону тварин імунізували 0,5% суспензією баранячих еритроцитів. Останні вводили підшкірно у подушечку правої лапки (100 тварин) або внутрішньоочеревинно (100 тварин). Обидві групи було розподілено на дослідні та контрольні підгрупи (по 50 тварин). Тварини дослідної групи отримували кумис замість казеїну стандартного раціону (дієта за білком збалансована).
Тестовий заголовок…
Через 8 днів визначалися маса підколінних лімфатичних вузлів з правої (з боку імунізації) та лівої лапок і їх співвідношення: при внутрішньоочеревинній імунізації – співвідношення маса тіла/маса селезінки. Якщо співвідношення маси правого і лівого лімфатичних вузлів становило до 1,2, імунна відповідь вважалася слабкою, якщо 1,5 і вище – сильною. При внутрішньоочеревинній імунізації співвідношення маси тіла до маси селезінки, яке дорівнювало 60 і вище, розглядалося як показник сильної імунної відповіді, якщо показник не перебільшував 40 – як слабкої.
У другій серії досліджень кумис додавали до корму курчат (в умовах птахофабрики) протягом 10 днів до і після імунізації проти хвороби Ньюкастла (всього імунізовано 20 000 курчат). Титри антитіл вивчали у 200 довільно відібраних курчат дослідної та контрольної груп (зіставляли середньогеометричні титри антитіл). Кумис, що одержували тварини і птиці дослідних груп, виготовляли із знежиреного коров’ячого молока двофазним методом. Для закваски під час першої фази використовували чисту культуру спеціально підібраного штаму молочнокислого стрептокока, для другої фази – чисту культуру пекарських дріжджів у Lagфазі, витримували 46-48 год при температурі 30° С. Використовували лише молодий кумис.
Статистичну обробку результатів проводили за допомогою коефіцієнта Стьюдента.
Нами встановлено, що кумис позитивно впливає на стан тварин: середня маса тіла в дослідних групах була достовірно вищою, ніж у контрольних (Р < 0,01); в дослідних групах майже не було загибелі тварин, у контрольній вона становила 8%. У тварин, які перебували на звичайному раціоні і не отримували преднізолону, слабкий тип реагування на підшкірну та внутрішньоочеревинну імунізацію гетерогенними еритроцитами становив відповідно 44 і 42% (тобто не залежав від методу імунізації). Під впливом кумису цей показник при підшкірній імунізації зменшувався до 16%, при внутрішньоочеревинній випадків слабкої імунної відповіді не було. Частота сильної імунної відповіді на внутрішньоочеревинне введення еритроцитів у здорових тварин, що одержували кумис, становила 96%, на стандартній дієті – лише 42%.
На фоні імунодепресії, штучно створеної преднізолоном, у тварин контрольної групи сильна імунна відповідь на підшкірне введення гетерогенних еритроцитів не розвивалась, під впливом кумису (дослідна група) виникала у 18% тварин. Якщо тварин імунізували внутрішньоочеревинно, то сильна імунна відповідь була у 28% тварин контрольної і у 50% дослідної груп (таблиця). У курчат, котрі отримували кумис, середньогеометричний титр антитіл проти хвороби Ньюкастла був вищий, ніж у контрольній групі, в 4 рази.
Таким чином, кумис, у складі стандартної дієти, виразно впливав на стан імунної відповіді: зменшував імуносупресивну дію преднізолону і підсилював імунну відповідь на імунізацію. Особливо чітко це проявлялося у тварин, імунізованих гетерогенними еритроцитами підшкірне, бо в контрольній групі у жодної тварини не було сильної імунної відповіді, тоді як в дослідній вона зареєстрована у 18% мишей. Позитивний вплив кумису проявлявся в усіх групах тварин та птиці, бо різниця у показниках імунної відповіді на імунізацію гетерогенними еритроцитами та вакциною проти хвороби Ньюкастла була статистичне достовірною при 99,9% імовірності (Р < 0,01).
Наведені дані обумовлюють актуальність вивчення впливу кумису з коров’ячого молока на ефективність профілактичної імунізації населення. Разом з тим є достатньо підстав для широкого впровадження кумису з коров’ячого молока у харчовий раціон населення. Зокрема, нами розроблений сухий вид кумису, з добавками висівок цінних сортів пшениці.
Список літератури
- Антипова С. Я., Яновская Й. 3., Молчалова К. В. // Здравоохранение Белоруссии. -1979.-№ 10.-С. 33-35.
- Рычнев В. Е., Фролов В. М. Стимуляторы регенерации в терапии вирусного гелатита и других заболеваний печени. – Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1984. – 120 с.
- Ценина В. С., Фролов В. М., Толмачева Е. А. // Фельдшер и акушерка. – 1980. -№ 4, -С. 31-32.
Summary
ANTIIMMUNODEPRESSIVE EFFECTS OF KOUMISS FROM COW MILK.
М. Fedechko, R. Yu. Gryts’ko, B. A. Gerasun (Lviv).
Data are submitted from the experimental study of antiimmunodepressive effects of koumiss from cow milk. Koumiss as a feed supplement for white mice and chikens was found out to make for a notable increase in the number of animal specimens exhibiting a strong immune responce to the antigens they had been previously immunized with. The immunostimulating effect was pro-nounced as well in those animals having previously received massive doses ofprednizolone.